НОВИНИ
АНОНСИ
АКТУАЛЬНО
ТОЧКА ЗОРУ
ЗАДАЙ ПИТАННЯ
ВІДЕО
ФОТОАЛЬБОМИ
ПОЛЕМІКА
МІЖНАРОДНІ НОВИНИ
ДОСВІД
ПЕРСОНА
ПРЯМА МОВА
ТОЧКА ЗОРУ
Олександр Гончаров Директор Інституту розвитку економіки України

Давно такого не було з проблемою безробіття. І багатьом моїм давнім знайомим інвесторам не доводилося ще працювати в подібних реаліях української економіки. Звичайно, це величезна проблема. Як її вирішувати? Наприклад, в США і КНР успішно виходили з такої ситуації за допомогою інфрастуктурних витрат. А створення нових робочих місць через державні витрати - це шлях, який давно вже запропонував відомий англійський економіст Джон Кейнс. Але, на жаль, у нас жоден Прем'єр-міністр ніяк не може реалізувати такий проект, тому що незмінно йде підтримка банків, а не реального сектора економіки зі створенням нових робочих місць.
     Не розуміють наші політики того, що банківський бізнес настільки хороший, наскільки хороша економіка країни. Тому основним драйвером відновлення української банківської системи є реальний сектор економіки. І ось як тепер виправляти цей дисбаланс на користь створення нових робочих місць? Безумовно, складно це зробити, враховуючи бюджетний дефіцит. Дійсно, завдання дуже важке. Ну, подивимося, як Прем'єр-міністр Володимир Гройсман буде намагатися це робити.
     До слова, останнім часом безробіття стало гострою проблемою не тільки у нас, а й в ряді периферійних країн Євросоюзу і навіть в США. Тому зараз Дональда Трампа порівнюють ні з Франкліном Рузвельтом, а з Гербертом Гувером, який був 31-м Президентом перед Великою депресією. А повертаючись до прогнозів американського мільярдера Дж.Сороса, нагадаю, він твердо запевняє, що зараз майже всім заправляє Китай. На його думку, зараз китайці не тільки керують курсом юаня, а й фактично відповідають за коливання курсів євро / долар, ієна / долар і ін., Але і також сильно впливають на ринок праці.
     Від себе зауважу, роль КНР дійсно величезна, однак, роль Америки все ж більше, тому що емісія світової валюти в руках ФРС США, а не Народного Банку Китаю. Але Китай в ВВП (за паритетом купівельної спроможності) вже акумулював майже 26 трлн. дол. США, тому може дуже серйозно впливати на економічну ситуацію в світі і динаміку розвитку ринку праці. Зрозуміло, що цій двійці наддержав не потрібні різкі коливання на валютному ринку і високий рівень безробіття. Відповідно, між ними готується пакетну угоду, зокрема, про ревальвацію юаня, а в замін Америка відмовляється від політики «кількісного пом'якшення». І якщо у нас, наприклад, вершки зняла лише «еліта», то в Китаї понад 600 мільйонів громадян вийшли з багаторічної бідності.
     Проте, як буде розшиватися ця важка ситуація з безробіттям в світі?
     Чи вдасться домовитися цій «великій двійці», якщо такі серйозні розбіжності зовсім недавно продемонстрували лідери на саміті G-7 в Італії ?! Хто спробує розплутати цей складний клубок проблем? Але ж той же Дж.Сорос прогнозує, що тепер все буде вирішувати саме ця «велика двійка», а не країни «великої сімки». Підсумки саміту G-7 в Сицилії ще раз продемонстрували, що в сьогоднішньому світі знову сильно загострилися проблеми з поділом праці.
     Причому, вже давно діє єдина або глобальна система, в якій з кінця 80-х років минулого століття немає поділу на зони, проте, останнім часом вона має величезні труднощі і труднощі. І всі ці дискусії вчених і аналітиків про «звільнення» долара США з поста головної світової валюти, про появу нових економічних сил і центрів зростання - все це, насправді, наслідок повільної трансформації глобальної системи поділу праці. У даній ситуації логічно виникає для нас, українців, два ключових питання. По-перше, чи можливий розпад нинішньої єдиної системи поділу праці? І якщо «так», то, як це відіб'ється на нашому національному ринку праці і в цілому на економіці України?
     Але вже зараз, треба визнати, ми досить швидко втрачаємо свої традиційні ринки, де довгі роки продавали українські товари і послуги. Через це, відповідно, стали втрачати доходи, що спричинило зростання соціальних проблем та інше, інше. Якщо за підсумками 2013 року розмір ВВП України в доларовому еквіваленті становив 177,834 млрд. Дол. США, то минулий 2016 рік ми закрили з об'ємом у всього лише 93,812 млрд. Дол. США. Як рятувати економіку країни? Нагадаю, під час кризи виграє не той, хто найпотужніший, а той - хто самий спритний і рішучий. Тому зараз нам треба говорити про необхідність подвоєння ВВП України протягом найближчих 5 -10 років.
  У той же час, на жаль, структура нашої національної економіки все виразніше змінюється від індустріально-аграрної до аграрно-сировинної і, відповідно, безробіття наростає. Адже не відкриваються нові робочі місця у високотехнологічних галузях з високою доданою вартістю, навпаки, вони різко скорочуються. Що потрібно робити? Перш за все, запропонував би створити Українську корпорацію розвитку. Історія активного створення корпорацій розвитку бере свій початок в 1950-1960 роках. На сьогодні в світі налічується більше 100 корпорацій розвитку. І ми не повинні відставати від країн з розвиненими і якісними економіками.
     В умовах трансформації світової системи поділу праці ми просто зобов'язані прискореними темпами формувати в Україні надійну базу для нової економічної моделі з наданням якісного інвестиційного сервісу. Для цього важливо сконцентруватися на реалізації ряду конкретних завдань. По-перше, акумулювати фінансові ресурси для інвестицій в економіку України з залученням до кінця 2018 року понад 1 трлн. гривень переважно на внутрішньому ринку спільного інвестування.
     По-друге, реструктуризувати корпоративні борги підприємств і фінансових установ, скоротивши до кінця 201 8 року на 40% - 50% обсяг проблемної заборгованості. По-третє, дати нові точки зростання для української економіки, створивши до 30 галузевих холдингів і стільки ж торговельних домовс відповідного інституційного інфраструктурою ринку колективного інвестування. По-четверте, створити у 2017 році Національний фінансовий центр України, включаючи Національну універсальну біржу України - ліцензовану фондову біржу з інтегрованою торгово-розрахункової інфраструктурою, що включає фондову, товарну і валютну секції ринків ф'ючерсів і опціонів. Нубу, як і Національний депозитарій України з розрахунково-кліринговою палатою, будуть входити до складу Національного фінансового центру України.
     По-п'яте, до кінця поточного 2017 року виробити перезапуск економічної і, перш за все, військово-промислової та агропромислової політики з наданням стимулів розвитку і технології прориву на основі державно-приватного партнерства. По-шосте, забезпечити комплексний підхід до вирішення соціально-економічних і фінансових проблем, формуванню правильної перспективи розвитку ринку праці, заснувавши при обласних державних адміністраціях «Центрів стратегії розвитку». По-сьоме, у 2017 році організувати діяльність «Центру фінансової реструктуризації та викупу активів неплатоспроможних банків» відповідно до практики роботи FDIC (Federal Deposit Insurance Corporation - Федеральної Корпорації зі страхування депозитів США).
     По-восьме, на законодавчому рівні організувати терміновий ринок України, включаючи сучасні інструменти фінансових похідних (деривативів) для хеджування ризиків внутрішніх і іноземних інвесторів. Для виконання цих завдань вже розроблені і підготовлені концепції, стратегії і комплексні програми, потрібна тільки політична воля для впровадження всього наміченого.
     Можливо, вперше ми, представники підприємницького співтовариства, можемо сформулювати сучасну національну ідею, яка змогла б об'єднати владу, суспільство і бізнес для розвитку українського ринку праці та його інтеграцію в світову систему. Щоб в її основі було прагнення всіх - якщо не ліквідувати в нашій європейській країні цей ганебний величезний розрив між бідними і багатими, то хоча б максимально його скоротити.

Попередня Список Наступна
При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.in.ua обов'язкове
© 2003-2013 Соціалістична партія України
Офіційний сайт