ІСТОРІЯ ПАРТІЇ
ПРОГРАМА СПУ
МАНІФЕСТ СПУ
КОНЦЕПЦІЯ ПРОГРАМНИХ ДІЙ СПУ
СТАТУТ ПАРТІЇ
ПАРТІЙНІ ДОКУМЕНТИ
ЗАЯВИ
ЯК ВСТУПИТИ В ПАРТІЮ
ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ
КОНЦЕПЦІЯ ПРОГРАМНИХ ДІЙ СПУ

27.8.2011р.

 

 Концепція програмних дій СПУ

 (позиція соціалістів щодо реформ в Україні)

 

Двадцятиріччя незалежної України,  черговий виток світової фінансової кризи, наростання внутрішніх економічних і політичних проблем в країні зобов’язують нашу партію, як і всі відповідальні політичні сили, зосередитися на вирішенні принципових проблем розвитку суспільства і держави.

 

Це завдання невідкладне, бо за двадцять років в Україні так і не спробували визначитись в яких саме соціально-економічних координатах живе суспільство і до чого країна має прагнути. Влада в Україні боялась і боїться чесної оцінки стану справ, що в умовах загострення світових фінансово-економічних проблем при невизначеності та еклектизмі дій влади і далі веде до поглиблення проблем і системної кризи українського суспільства.

 

За роки незалежності ще більше від реальності віддалився лозунг про демократизацію держави і суспільства. Матеріальне становище, рівень людської самореалізації упали нижче критичних значень. Формально запозичена форма західної цивілізації набула в Україні карикатурних ознак, оскільки ні демократія, ні воля народу, ні гласність, ні громадські свободи та права людей не знаходять свого підтвердження в практиці життя. Відносно стану двадцятирічної давності роль державних інститутів в утисках людини незрівнянно посилилась, а гуманістичні цінності і пріоритети (колективізм, вірність обов’язку, праця, справедливість, освіченість, мораль тощо) дискредитовані, висміяні, забуті.

 

Держава на наших очах набула яскраво вираженого класового характеру. Державний механізм відверто служить олігархії, котра контролює все економічне і політичне життя країни. Це чомусь в Україні називається лібералізмом і таку політику обстоюють усі партії, що мають чи мали стосунок до влади.  Виникло гостре протиріччя між історичним і соціально-економічним вибором народу України і політикою т.зв. еліти, що проголошує ідеї входження в  «золотий мільярд», а насправді довела країну до деіндустріалізації, суспільство до деінтелектуалізації, до зниження загального рівня кваліфікації праці, до примітивізації духовного простору, реального зниження тривалості і якості життя людей, криміналізації багатьох відносин.

 

Маємо в Україні всі ознаки імперіалізму, але такого, що виріс не на основі розвитку виробництва, а за рахунок привласнення ресурсів країни, їх викачування із землі, видобувних і сировинних галузей. Український імперіалізм як лад створює власні фінансові форми, що при підтримці державних механізмів забезпечує економічне панування різних корпорацій поза і над реальним виробництвом, стає системою суцільної експлуатації і визискування людей.

 

Не дивно, що в таких умовах не можна добитися консолідації суспільства, забезпечити довіру людей до влади, виховати в них почуття патріотизму, долучити населення до визначення і реалізації пріоритетів держави, об’єднати людей довкола високої мети.

 

Проголошувана впродовж двадцяти років потреба реформ була тільки димовою завісою для зміни суспільного ладу. За цей час природні ресурси, засоби виробництва, товари і гроші стали власністю кількох відсотків громадян при злидарюванні переважної кількості населення. Власністю стала і влада,       в супереч змісту і логіці норм Конституції України.

 

Нинішня влада не обходиться лише закликами до реформ. Вона намагається їх здійснювати. Проте, результати таких дій фактично погіршують ситуацію у кожній із реформованих сфер. Це свідчить про наявність загальної причини неуспіху, про помилковість внутрішньої і зовнішньої політики держави. СПУ вважає такою загальною причиною запровадження засад згаданого лібералізму, лібералізму в українському варіанті.

 

Все більше громадян розуміє, що потрібен поворот в політиці держави, потрібні зрозумілі людям пріоритети розвитку, котрі б об’єднали їх, оздоровили моральний клімат, змінили якість життя людей, змінили б їх самих, перетворивши в громадян. Обґрунтувати і забезпечити такий поворот - це і є сьогоднішнє програмне завдання партії. Партії, яка опирається на наукове, матеріалістичне розуміння історичного розвитку і законів цього розвитку. За формою це буде модель нового соціалізму з реалізацією економічної програми від капіталістичної до змішаної системи господарювання та політичними перетвореннями в напрямку створення парламентської республіки.

 

В умовах глобалізації світових процесів, світової системи руху капіталів, ресурсів і праці ми повинні знайти відповідь на питання: що від світу потрібно Україні? Що від України чекає світ? Що треба нашим партнерам, сусідам і що нам потрібно від них? А в основі всього має бути чесний і повний аналіз того, що чекає суспільство від кожного свого члена,на що має розраховувати кожен громадянин від суспільства. Наше завдання – запропонувати суспільству відповідальну, ефективну і соціально справедливу  модель розвитку. Така модель передбачає і вирішення проблем ближчої перспективи, оскільки ми знаходимося в процесі здійснюваних владою перетворень. Перетворень, які здебільше за формою країні необхідні. Але за змістом повинні бути іншими.

 

I. В економіці

 

1. Ми проти намірів влади продовжувати і поглиблювати приватизацію. Україна і так випередила більшість країн Європи за охопленням приватниками підприємств і галузей. В тому числі тих, без наявності яких у віданні держави вона не здатна виконувати свої зобов’язання перед населенням та бути суб’єктом міжнародних стосунків. Йдеться, зокрема, про енергетику, транспорт, транзитні мережі, зв’язок та інформаційний простір.

 

Вважаємо необхідним зробити інвентаризацію об’єктів цих галузей, визначити які з них мають повернутися у державну власність чи під контроль держави, особливо ті, де при приватизації не виконані інвестиційні зобов’язання. Здійснити зміну власності на умовах, дзеркальних тим, за якими відбувалася приватизація.

 

Це дозволить суттєво знизити ціни і тарифи на електроенергію, транспортні та інформаційні послуги, загалом підвищити ефективність економіки. Зокрема, в сфері інформації ми вважаємо обов’язковим домінування держави та суспільства, особливо в телебаченні і радіо.

 

2. Соціалісти наполягають на перегляді правил використання природних ресурсів країни, найперше, газу та інших енергоносіїв. Це природне багатство відповідно до Конституції має належати народу. Приватний сектор може долучатися на умовах оренди чи концесії до видобутку ресурсів, але вони є власністю держави, яка визначає ціну та інші економічні параметри в сировинній сфері.

 

Держава, зокрема, повинна встановити монополію на реалізацію мінеральних вод, видобуток піску, торфу, граніту, іншої сировини, на ведення лісового господарства і лісопереробки.

 

3. Ми проти хаотичного розвитку галузей економіки. Вважаємо необхідним підготовку загальнодержавної (відповідно галузевих та регіональних) програм економічного розвитку. В їх основу треба покласти забезпечення товарно-грошового балансу, балансу виробництва і споживання всередині країни, експортно-імпортного балансу, врахування потреб населених пунктів та територій, створення робочих місць, виправлення катастрофічної деформації економіки, її залежності від зовнішніх факторів.

 

4. Вважаємо, що три роки тому запропонована соціалістами три роки тому система антикризових заходів не втратила своєї актуальності. Серед її складових особливо важливими залишаються:

- здійснення всіх розрахунків в Україні винятково на основі національних грошей;

-  термінове введення податку (як у Європейських країнах) на гроші, що виводяться з України  в офшорні зони ( до 35% від загальної суми);  

- визнання активами держави стратегічні галузі і підприємства, частки державного майна в підприємствах різної власності, прирівнявши їх до золотовалютного запасу. Неможливість приватизації стратегічних підприємств та підприємств-монополістів. Дозвіл Національному банку здійснювати емісійну політику, виходячи з реального збільшення еквіваленту грошей;

- здійснення націоналізації кількох системоутворюючих банків. Всі операції, що стосуються цільового використання коштів державою, здійснювати через націоналізовані банки;

- посилення регулюючих функцій уряду. Збільшити державне інвестування на будівництво шляхів, реконструкцію залізниць, портів, меліоративних систем, локомотивів і вагонів, літаків, сільськогосподарської техніки та іншої продукції машинобудування;

- відновлення головної ролі держави в розподілі, споживанні та перерозподілі національного доходу через податки та державні витрати саме на соціальні потреби громадян;

- зменшення податків для дрібного бізнесу і підприємництва з метою поліпшення зайнятості людей;

- поширення бюджетного фінансування будівництва житла на зворотній основі;

- термінове введення податку на багатство та диференційоване оподаткування доходів громадян;

- запровадження державного механізму контролю за переміщенням неоподаткованого капіталу за межі країни, припинення витоку такого капіталу в офшори.

 

II. В сфері ринку праці та її оплати

 

Об’єктивні обставини, а ще більше – політика влади привели до майже подвійного скорочення ВВП. Відповідно зросли безробіття та соціальне розшарування населення. Люди не мають основного виду свободи – свободи економічної, коли праця гарантовано забезпечує достаток людини і родини.

 

Всі роки незалежності політика влади орієнтувалася на дешеву робочу силу. Внаслідок цього частка зарплати в структурі ВВП скоротилася фактично вдвічі.

 

Все це – наслідки прямої експлуатації трудящих, бо частка зарплати в собівартості продукції в провідних для нинішнього часу галузях мізерна (в металургії – 1%) і її збільшення ніяк не позначилося б на ефективності виробництва.

 

Пропонований владою Трудовий Кодекс з його реакційними статтями щодо тривалості робочого дня та безправ’я найманого працівника перед роботодавцем викликав акції протесту, ініційовані соціалістами та громадськими організаціями, створеними за нашою підтримкою. Влада тимчасово відступила. Але наміри її щодо подальшого здешевлення робочої сили, отже її декваліфікації і відтоку за межі України, залишаються.

 

Ми наполягаємо на збільшенні частки заробітної плати в структурі собівартості продукції до 35-40% (нині 8-10%), на законодавчій фіксації цього показника.


Пропонуємо також зменшити податкове навантаження на фонди заробітної плати, перейти від оподаткування робочої сили до оподаткування сировини, природних ресурсів.

 

Реалізація наших пропозицій в незначній мірі скоротить астрономічні прибутки роботодавців, але зміцнить фінансами споживчий ринок, приведе до повернення на Батьківщину «остарбайтерів», зніме проблему дефіциту Пенсійного фонду.

 

III. В системі пенсій  і соціальних виплат

 

1. Пенсійна реформа в Україні назріла. Але те, що пропонує уряд, зводиться до скорочення видатків з пенсійного фонду за рахунок фактичного скорочення пенсій, збільшення страхового стажу і віку для виходу на пенсію. Отже, це не засіб консолідації суспільства, впорядкування трудових відносин, стимулювання продуктивності праці, поліпшення умов для пенсіонерів, не засіб для виведення економіки з тіні.

 

Ми за створення трирівневої пенсійної системи, яка включала б солідарний, державний і приватний накопичувальні рівні. Але за обовязкової присутності саме державного рівня та гарантій з боку держави для рівня приватного.


Одначе, пенсійне законодавство треба змінювати після вирішення головних проблем, що стали на шляху пенсійного забезпечення. Це тінізація екоміки, приховування зарплат, корупційне розтягування бюджету, блокування підприємницької ініціативи чиновницьким апаратом. Це незалучення до пенсійного фонду коштів за природні ресурси, рентні платежі. Наведення порядку в цих питаннях збільшить в кілька разів надходження до фонду і виявиться, що пенсійний вік піднімати поки що не треба, що можна встановити справедливе співвідношення між мінімальними і максимальними пенсіями     (7-10), що можна ввести єдиний для всіх пенсійний закон.

 

В таких умовах пенсійне забезпечення стане елементом соціально справедливого суспільства.

 

2. Соціалісти відстоюють принципи «Закон один для всіх» і «Закони обовязково потрібно виконувати». Не може застосовуватись порядок, коли з волі Верховної Ради уряд втручається в правовідносини, відрегульовані законом. Так сталося після 14 червня ц.р. при затвердженні урядових змін до Державного бюджету. Тепер пенсії, соціальні виплати, доплати «дітям війни», «чорнобильцям», ветеранам війни і праці, інвалідам (а це 62% населення!) видаватимуться залежно від можливостей бюджету та Пенсійного фонду. Іншими словами, не видаватимуться, або видаватимуться з довільним їх скороченням.

Вважаємо це порушенням Конституції, цілої низки законів і частково пояснюється тим, що в парламенті немає представників Соціалістичної партії України, котра завжди була і буде на сторожі прав і свобод людей, відстоюючи соціальну справедливість як базу для побудови української держави.

 

IV. В земельних відносинах

 

Неконституційні укази Л.Кучми  в 1994 та 1999 роках, нелегітимний Земельний кодекс, розпаювання земель та виділення їх в натурі, реформування колективних господарств та видалення з Конституції колективної власності як категорії – все це послідовні кроки для оволодіння українською землею чужинцями. Це зрада українського народу і держави з волі її влади.

 

Ситуація набирає гостроти тепер, коли влада ініціює припинення мораторію на продаж землі і перетворення її в товар. Це катастрофа для України, оскільки наслідки її трагічні:


- всупереч Конституції земля як загальнонародна власність стане власністю кількох десятків громадян, а невдовзі – власністю інших держав;

- на вторинному ринку землі згадані громадяни збагатяться, а у народу буде украдено його найбільше багатство;

- так звана консолідація земель відбудеться через створення латифундій, а близько 7 – 9 мільйонів селян поповнять армію безробітних та «остарбайтерів»;

- відразу, щонайменше вдвічі, зростуть ціни на продукти харчування;

- українська держава ніколи не стане повноправним суб’єктом для вирішення світових проблем (голод, потепління тощо).

 

Запровадження вільного обігу землі, припинення мораторію на її продаж  – найреакційніший захід за 20 років незалежності. Це зрада українського народу.

 

Соціалісти наполягають:


- ввести запропонований нами закон про використання права оренди як предмету застави. Він вирішує всі питання, які ініціатори продажу землі називають причиною її товарного статусу;

- продавати землю сільськогосподарського призначення можна лише державі, після чого вона здає її в оренду користувачам, контролюючи збереження її родючості;

- всі операції з землею слід проводити через Державний земельний банк;

- провести референдум щодо статусу землі. Ми готові його організувати;

- запропонувати положення, викладені в концепції земельних відносин та розвитку АПК в Україні. Цей документ затверджений 15-им з’їздом партії у вересні 2009р., схвалений Всеукраїнською спілкою власників земельних паїв, багатьма ученими та практиками в галузі сільгоспвиробництва.

 

Розглядаючи земельні відносини, соціалісти керуються висновком «Буде земля – буде і держава».


V. В сфері освіти, медицини, науки та культури

 

1. Ініціативи влади щодо т.зв. «оптимізації» освітянської та медичної мережі – ніщо інше, як намагання зекономити бюджетні витрати за рахунок прав та інтересів людей.


Закриття шкіл, лікарень, дитсадків, закладів культури – це втрата поселенської мережі, стимулювання занепаду держави. Протидія цьому процесу розпочинається в економічній сфері, в сфері виробництва, у створенні умов, що підтверджують потрібність людей у селі, витребуваність спеціалістів з сучасною підготовкою, перспективність селянської праці і необхідність збереження сіл та інших населених пунктів.

 

2. Інвестиції в освіту і науку, впровадження передових технологій у виробництво створять умови для якісного прориву у розвитку держави. Тільки концентроване та ефективне використання інтелектуального і культурного потенціалу суспільства на пріоритетних напрямках дозволить  нам вийти на високі стандарти життя.  

 

2. В сфері медицини соціалісти вважають обов’язковою потребу збереження і розвитку низової медичної мережі для надання першої медичної допомоги та боротьби з поширеними традиційними захворюваннями, їх профілактикою. Не можна миритися з тим, що земства на початку минулого століття розпочинали розвиток цієї мережі, а через сто років вона нищиться під приводом надуманої «оптимізації».

Надзвичайно важливим напрямком вважаємо також розвиток «високої» медицини – клінік НДІ, спеціалізованих лікарень, перетворення їх в загальнодержавну мережу і входження в міжнародну систему захисту від особливо тяжких захворювань: раку, туберкульозу, серцево-судинних, СНІДу, діабету і т.д.

 

3. Соціалісти переконані, що всі витрати на створення сучасної системи освіти, медицини і культури  має взяти на себе держава. Ми готові розглядати різні варіанти таких систем (в т.ч. страхової медицини), проте в Україні повинні бути створені умови, коли кожен матиме гарантію з боку держави на те, що забезпечення його життєвих потреб залежить не від його грошей, що це справа держави, якою він може пишатися.

 

VI. Молодіжна політика

 

Молодь та студентство – основа майбутнього України. Безперспективність, бідність, платна освіта, труднощі з працевлаштуванням, брак власного житла – основні проблеми більшості молодих українців. Соціалісти пропонують послідовну молодіжну політику, здатну вирішити найгостріші проблеми освіти, житла, працевлаштування, створення сім’ї.

 

Соціалістична партія України вважає за необхідне в першу чергу:

 

- ухвалити новий закон про державну молодіжну політику, який надасть молодим людям реальні соціальні гарантії;

- законодавчо забезпечити квотування першого робочого місця для випускників середніх спеціальних та вищих навчальних закладів;

- розробити і ухвалити державну програму забезпечення соціальним житлом аспірантів та молодих фахівців.

 

VII. Гендерна політика

 

СПУ відстоює рівні права та можливості чоловіків і жінок. Цю умову ми готові забезпечувати законодавчими гарантіями, підготовкою відповідних програм освіти, покращенням умов догляду за дітьми, рівноправним представництвом жінок в соціальній та політичній діяльності, в т.ч. в органах влади. В цьому відношенні передбачимо відповідний порядок формування виборчого списку партії.

 

Загальна система управління ЖКГ, яка створює величезні незручності для людей, незадоволення необґрунтованими цінами і тарифами, відчуття своєї незахищеності, нездатності впливати на умови проживання – все це потребує невідкладного реформування.

 

          VІІI. Реформа системи ЖКГ

 

Житлово-комунальне господарство – одна з найбільш запущених ланок життя людей. Оскільки її стан щодня формує настрої людей, тут необхідні швидкі і якісні зміни.

 

Свої проекти змін соціалісти вносили впродовж останніх десяти років. Але загальна система адміністрування в управлінні, ставлення до ЖКГ як до другорядної сфери створили величезний масив незручностей для людей, незадоволення необґрунтованими цінами і тарифами, невлаштованістю, відчуттям своєї незахищеності і нездатністю впливати на умови свого життя.

 

Наміри влади щодо передачі у власність мешканцям усіх приміщень в будинках, відповідних земельних територій, прямі договірні умови щодо надання послуг систем життєзабезпечення і т.п. збігаються зі змістом наших проектів. Одне, що відрізняє наші пропозиції, - все це потрібно робити поступово, розпочинаючи з приведення житла і відповідних систем в придатний стан і за кошти держави і місцевих бюджетів.

 

IX. Екологічна безпека та охорона навколишнього

природного середовища

 

СПУ  в першочерговому порядку займеться проблемами екології як основного фактору здорового життя. Сьогодні ми переживаємо екологічну кризу. Трагічні наслідки Чорнобиля, бездумне використання природних ресурсів, забруднення технологічними відходами водоймищ,  безсистемна вирубка лісів, знищення джерел якісної питної води призвели до катастрофічної ситуації. Соціалісти ініціюватимуть прийняття низки комплексних державних програм на зразок «Питна вода», «Озеленення міст України»,  «Заліснення України», які під постійним контролем громадськості сприятимуть корінним змінам на краще. Національний екологічний фонд буде наповнюватись внесками «брудних» підприємств для здійснення природоохоронних заходів. Кошти від екологічних зборів та штрафів залишатимуться у місцевих бюджетах.

 

Х. Щодо адміністративної реформи

 

1. Ми схвально оцінили наміри влади скоротити адміністративний апарат. Шкода, що цей намір скоріше нагадує декоративний, косметичний ремонт системи державного управління.

Зміст реформи, на наш погляд, повинен стосуватися функцій органів управління, видалення звідти будь-яких підстав для бюрократизму і корупції. Існування паралельно з державними структурами різноманітних комерційних контор, які за незрозумілими розцінками роблять те, що мають робити (і не роблять!) державні органи, обурює громадян. В тому вони вбачають продуману і підтримувану владою систему корупції, здирництва і хабарництва.

Для зміни такої злочинної системи потрібна лише воля влади, її вищих ешелонів. У соціалістів така воля є.

 

2. Соціалісти критично ставляться до намірів щодо змін у адміністративно-територіальному устрої. Практика доводить, що ніякі «спрощення», «укрупнення» тощо ніколи не йдуть на користь державі, народу, громадянину. Вони віддаляють владу від людини. Цього не можна допускати.

 

3. Розпочата в уряді робота щодо дерегуляції взаємин в системі державного управління, дрібного і середнього бізнесу, підприємництва повинна завершитися звільненням громадян від тяганини, сплати хабарів та від інших виразок суспільного життя. Темпи цієї роботи та її результати не задовольняють населення. При доступі до влади ми завершимо цю справу впродовж кількох місяців, розуміючи, що тільки при тому людина не відчуватиме до себе вороже ставлення держави.

 

ХI. Конституційна реформа та реформа системи влади

 

1. СПУ підтверджує негативне ставлення до неправомірного рішення Конституційного Суду щодо повернення до змісту Конституції 1996 року. Концентрація влади в руках Президента несе відомі загрози суспільству і державі, скорочує простір демократії. З іншого боку, повернення до попереднього змісту Конституції порушує баланс влад, зосереджує відповідальність за всі напрямки державного і суспільного життя у Президента. Залишаються поза зоною відповідальності інші інститути влади, зокрема, уряд, а парламент перетворюється в клуб, що обслуговує виконавчу владу.

 

Соціалісти залишаються принциповими прибічниками балансу між гілками влади при їх взаємній відповідальності за управлінські дії. Це і передбачалося змінами до Конституції у 2004 році. Вони, окрім того, сприяли вирішенню кардинальної для України потреби – розмежування бізнесу і влади, повернення влади до людей, під контроль громад. Будемо наполягати на поверненні змін, внесених в Конституцію сім років тому, та на завершенні політичної реформи.

 

2. Ми категорично наполягаємо на перенесенні центру ваги влади в органи місцевого самоврядування, наділяючи місцеві ради фінансовими (бюджетними), адміністративними, кадровими та іншими повноваженнями. Така система управління пройшла випробування впродовж багатьох десятиліть у Європі і довела там свою ефективність. Архаїзмами в такому випадку стануть районні державні адміністрації, які слід ліквідувати, а обласним – суттєво змінити функції, зосередивши їхню увагу на контролі за дотриманням Конституції і законів у виконавчих відомствах. Тобто, продовжуючи на місцях можливості президентської влади.

 

3. Пропонована зміна системи влади має безпосередній вплив на формування громадянських позицій кожною людиною. Вона стає відповідальною за формування влади, за її свідомий вплив на всі сторони життя громад. Влада фактично стає підконтрольною громадянам.

 

Без такого перетворення людей у громадян, населення – в народ нічого очікувати позитивних перемін в країні. Так вважають соціалісти.


4. Видозмінитися повинна вся правоохоронна система. Суд, прокуратура, міліція повинні стати не каральними органами, а інструментами захисту прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави.

 

Перехід на ступеневе призначення суддів (замість одноразово – довічного) або їх виборність, гласність у здійсненні правосуддя, спрощення системи судів, посилення статусу Верховного Суду України повинні відбутися обов’язково.

 

Прокуратура мусить стати виразником державних інтересів як сторона при здійсненні судочинства, але позбавитись (нарешті!) тимчасових функцій нагляду за дотриманням законів.

 

Серйозної реформації потребує МВС України. Досвід інших країн (Німеччини, Грузії …) переконує в доцільності перетворення «ментів» у співгромадян, які користуються повагою серед населення, перед ним звітують і йому служать. Серйозного підвищення статусу і рівня забезпечення потребує лінійний персонал міліції, особливо ті, хто безпосередньо займаються профілактикою правопорядку серед населення.

 

Водночас, любі протизаконні використання службового становища будь-яким суддею, прокурором, міліціонером, чиновником повинні розцінюватись як особливо тяжкі, бо становлять загрозу  державності, спотворюють мораль, руйнують віру, підривають авторитет України в світі.

 

XІI. Реформа виборчої системи

 

Майже десять років тому соціалісти запропонували парламенту проект закону про вибори з відкритими партійними списками. Його не підтримали всі (крім соціалістів) фракції і групи парламенту. Сьогодні всі усвідомлюють потребу такого закону, котрий поєднує переваги пропорційної і мажоритарної систем, «прив’язує» депутата до округу, зобов’язує його буквально під контролем виборців виконувати свою високу місію.

 

Нинішній уряд пропонує повернення до змішаної системи, яка і в окремих округах, і при голосуванні за список дає змогу застосовувати адмінресурс, створює нерівні права для суб’єктів виборчого процесу.

 

Наполягаємо на ухваленні нашого проекту. Він надісланий до парламенту після підтримки його кількома десятками партій і громадських організацій.

 

Вибори з відкритими партійними списками сприяють розв’язанню корінної (згадуваної раніше) проблеми в Україні – розмежування бізнесу і влади. Кожні вибори такого типу змінюватимуть на 50 – 70 % склад парламенту, відбиратимуть туди представників народу не за їхніми статками, а за змогою служити інтересам народу і країни.

 

При використанні матеріалів сайту посилання на
прес-службу СПУ та www.spu.in.ua обов'язкове
© 2003-2013 Соціалістична партія України
Офіційний сайт