Заява Полтавського обласного комітету Соціалістичної партії України
Як ми вже повідомляли, у ніч з 20 на 21 червня було здійснено спробу пограбування офісу Полтавського обласного комітету Соціалістичної партії України. Злочинці проникли всередину приміщення, зламавши ручки і замки трьох дверей. Потім, шукаючи гроші, поламали замки і понівечили дверцята металевих сейфів. Грошей було близько 300 грн., але загальна сума збитків, нанесених обкому СПУ, склала понад 1500 грн. Крім того, обком змушений був запровадити охорону приміщення спеціальною службою, що також потребувало немалих додаткових затрат.
У зв'язку з цією надзвичайною подією 21 червня ц.р. обласний комітет СПУ звернувся із заявою до Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області.
Майже через місяць нами було отримано постанову оперуповноваженого, у якій, зокрема, говориться (цитуємо без правок): "В ході проведеної перевірки встановити особу та обставини при яких було здійснено пошкодження вхідних дверей не представилось можливим… Таким чином приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що в діях невідомої особи формально вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 194 КК України, але так як враховуючи те, що пошкодженням чужого майна являється пошкодження, яке в 250 і більше разів перевищує неоподатковані мінімуми громадян, збиток завданий не значний, керуючись ст..6 п. 2 КПК України та ст. 11 ч. 2 КК України, – постановив: “В порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 194 КК України відмовити, про що повідомити зацікавлених осіб".
Таку алогічну, абсурдну за змістом відповідь важко назвати навіть формальною відпискою, а тому виникають запитання: чому працівники міліції класифікували це правопорушення саме за ст. 194 КК України "Умисне знищення або пошкодження майна", про яке "умисне знищення/пошкодження майна" за ст. 194 може бути мова, коли наяву нахабна крадіжка з проникненням у чуже приміщення, для чого, власне, злочинцям і потрібно було зламувати-пошкоджувати замки і двері?
Читаємо Кримінальний кодекс України: "Стаття 186. Грабіж. Тобто, відкрите викрадення чужого майна. Частина 3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років".
Можна було б звернути увагу й на статтю 85, частина 3: "Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище". Нарешті є стаття 15. Замах на злочин.
Але представники міліції вибрали саме ст. 194. Чому? – Очевидно, щоб на формальних підставах відмовити у порушенні кримінальної справи, про що свідчить офіційна відповідь керівника райвідділу. Цитуємо: "Повідомляю Вас про те, що працівниками Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області уважно було вивчено матеріали Вашого звернення, які надійшли 21.06.2010 року. В даній події відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 194 ч. 1 КК України (умисне пошкодження майна), а тому керуючись ст. 97 (обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини та порядок їх розгляду) КПК України, на підставі п. 2 (за відсутністю ознак злочину) ст. 6 (обставини, що виключають провадження по кримінальній справі) КПК України та ч. 2 ст. 11 КК України (малозначність) в порушенні кримінальної справи відмовлено".
Було б смішно, якби цю історію придумали гумористи. Але, на жаль, йдеться про реальний факт, подібних якому – сотні. І закономірно виникає думка: або окремі правоохоронці є примітивними непрофесіоналами, або ж із невідомих причин не зацікавлені у притягненні злочинців до відповідальності згідно із законом. За таких обставин розраховувати на ефективну протидію злочинності навряд чи варто.
Перший секретар Полтавського обкому СПУ
Степан Бульба
Між іншим
Як стало відомо, заступник прокурора Октябрського району м.Полтави С.В.Остапенко не погодився з доводами міліції, скасувавши постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, як незаконну.
Водночас своєю постановою заступник прокурора постановив порушити кримінальну справу за фактом закінченого замаху на таємне викрадення майна Полтавського обласного комітету СПУ, поєднаного із проникненням до приміщення, за ознаками злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України.
