Звернення делегатів Х Всеукраїнської Конференції Союзу жінок України «За майбутнє дітей» до Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України
Шановні керівники держави!
Делегати Х Всеукраїнської Конференції Союзу жінок України «За майбутнє дітей» звертаються до Вас з проханням негайно вжити заходи щодо виховання здорового покоління.
Наша громадська організація, виступаючи виразником інтересів і цілей жінок України, які вболівають за долю дітей – майбутнє держави, спрямовуючи свою діяльність на втілення в життя загальнолюдських цінностей, доброти, милосердя, поваги до старших, турботи про дітей, культу сім`ї та, маючи своєю основною метою - сприяння утвердженню справедливих, пристойних умов життя дітей, матерів, здійсненню принципу “Все краще в суспільстві – дітям і матері” висловлює свою стурбованість сучасним відношенням нашого суспільства, формальним підходом органів державної влади до виховання здорового покоління в нашій державі.
Нажаль, в Україні продовжують панувати такі явища як невизначеність, розчарування, безробіття, втрата ідеалів та моральних устоїв. Це розпочалося в далеких уже дев‘яностих, але й досі ми балансуємо на грані, на краю прірви. І до речі, наша Всеукраїнська громадська організація зародилася саме в ті «буремні» роки. Бо хто в першу чергу страждає від того, що дорослі люди не знають, що робити, як жити далі, і врешті решт, як виховувати своїх дітей? Вони ж, діти, і страждають. І чи буде розвиватися та країна, яка втрачає покоління за поколінням своїх дітей? Причому, втрачає і фізично, і психологічно. Ні, і ще раз ні. У такої країни немає майбутнього. Україна, без перебільшення, входить до важкої групи ризику з втрати свого майбутнього. Існують різні статистичні дані, які свідчать про те, що діти в нашій країні залишаються незахищеними. Вірити чи ні цій статистиці – справа кожного. Але про ситуацію в країні ми можемо напевне судити уже з тих листів, які щоденно надходять до нас. За дуже невеликим винятком, всі листи «кричать» про одне: допоможіть врятувати дитину! Комусь необхідна дорога операція, комусь ліки, комусь немає де жити, комусь немає за що вчитись, комусь, хоч плач, необхідна робота. І таких листів тисячі. Мало не в кожному із них слова: «тих копійок, які дає держава, не вистачає», «куди вже тільки не звертались, звідусіль – одні відписки», «соціальна допомога по безробіттю жахливо мізерна».
Важко нам, жінкам, читати оті листи, в яких мами пишуть, що не можуть купити своїй дитині найнеобхідніше навіть раз на місяць, немає за що зібрати дитину до школи. Але ж у нас дуже справедлива Конституція, і там передбачено право дітей на захист здоров‘я, на навчання та на відпочинок. Причому, усіх без винятку дітей! Приєднавшись у 1991 році до Конвенції про права дитини, ратифікувавши її, наша держава взяла на себе великі зобов’язання. Але ми можемо авторитетно від імені жінок заявити – наша держава не виконує цих зобов‘язань. І знову в першу чергу страждають діти.
Звичайно, ми досі терпляче ставимося до того, що нас відносять до країн, які розвиваються. А значить, є виправдання – такі країни просто не в змозі забезпечити всі права своїх громадян. Та проблема ж навіть не в цьому. Найприкріше, що за роки незалежності вирішення соціальних питань не було пріоритетним для нашої країни. Про соціальну справедливість у нас згадують тільки перед виборами. А далі починається все спочатку – замість реальної допомоги, відписки з міністерств та відомств матерям, на руках яких помирають діти. А помирають вони тому, що влада у нашій країні живе одним днем – «вижати» по максимуму все, що є, особливо не задумуючись над тим, що залишиться потім. Тому в країні, багатій чорноземом, голодують діти. Тому в країні, багатій талантами, страшенний занепад в науці і медицині. Тому в країні, багатій роботящими людьми, масове безробіття, а діти залишаються сиротами при живих батьках-заробітчанах. І здається, замкнуте коло. Бо люди, які не мають можливості нормально працювати, навчатися, відпочивати, не мають змоги розвиватися.
Деякі чиновники можуть нам дорікнути мовляв, захисту прав дітей у нашій країні присвячується дуже багато уваги. Створюються державні програми, проводяться акції, преса і громадськість постійно обговорюють це питання. Але захист прав дітей у нас обговорюється тільки за одним напрямком – насильство над дітьми. Так, це страшенно болюча проблема. Тим більше, що нещодавно вся країна здригнулася від артеківських подій, які пов‘язують з народними обранцями. Дуже сподіваємося, що істина буде-таки встановлена і винні будуть покарані. Також у нас говорять про жорстоке ставлення батьків до дітей у сім‘ях, і закликають громадськість бути пильними. На різних рівнях обговорюють становище дітей у притулках, і називають його жахливим. Це все справді необхідно змінювати, і якнайшвидше. Але такі приклади – це тільки невелика частина тих щоденних і всебічних порушень прав дітей, які відбуваються у нашій країні. І найбільший порушник – це держава, яка проводить таку соціальну політику, яка не відповідає жодній нормі Конституції України. Вона просто не займається своїми дітьми. І не можна абсолютно всю відповідальність перекладати на батьків, бо вони знаходяться під страшним соціальним тиском. А тиснучи на батьків, держава позбавляє майбутнього дітей, бо повага прав людини починається зі ставлення суспільства до своїх дітей. У нашій країні з одного боку «галасують» про захист цих дітей, а з іншого - позбавляють їхніх батьків роботи, закривають секції і гуртки знищуючи позашкільну освіту.
Виховання здорового покоління дійсно має дуже багато аспектів таких як розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки; забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту, захисту економічних інтересів, її професійних і соціальних можливостей; створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями та безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні, відтворенні навколишнього природного середовища; формуванні у молоді почуття національної гордості, патріотизму, охороні здоров’я молоді, формуванні у неї глибокої потреби духовного і фізичного розвитку, та багато інших завдань.
На нашу думку, ці завдання можливо вирішити лише в разі об'єднання зусиль державних та місцевих органів влади і всіх зацікавлених громадських організацій над створенням Комплексної загальнодержавної Програми «Виховання здорового покоління», що в свою чергу має стати складовою частиною майбутньої «Програми дій Уряду».
Союз жінок України «За майбутнє дітей» готовий докласти всіх зусиль для допомоги державі у вирішенні питань, що стосуються майбутнього держави – наших дітей.
