Незабаром місцеві вибори і люди знову постануть перед вибором - з кого обирати та кого обрати? Чи знову обрати красивих і брехливих, або зарозумілих демагогів, чи ж все-таки обрати дієвих практиків, які не гучними та пустими обіцянками, а конкретними щоденними справами вже тривалий час роблять все можливе і не можливе для захисту прав та інтересів людей – членів територіальних громад.

Саме обрання до місцевих рад та прихід до органів місцевої влади людей які нині опікуються дітьми війни та відновленням їх прав буде сприяти належному виконанню ст.9 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка зобов'язує представників влади вести нагляд за додержанням і правильним застосуванням усіх положень цього закону всіма установами та посадовими особами, чого не робила попередня влада та не робить теперішня.

Переконаний, що поряд з іншими гаслами крайнє необхідно виборцям донести інформацію про таких кандидатів в депутати, що і буде основним завдання нинішньої виборчої компанії, адже нині, лише за правильного і своєчасного використання величезного потенціалу це дасть можливість бути обраним до місцевої влади для того, щоб ще більш ефективніше відстоювати права людей і не тільки з числа дітей війни, але й учасників війни, чорнобильців та інших членів місцевої територіальної громади, які цього потребують.

Саме такі депутати, маючи досвід та напрацювання, взявши на озброєння наступальні форми боротьби з бюрократизмом чиновників, зможуть бути справжніми представниками громади та Закону, а не лише державних інтересів. Мандат народної довіри надав би додаткових важелів, щоб більш ефективно боротись з проявами цинізму та хамства в судах й управліннях пенсійного фонду, адже в м.Києві й донині трапляються непоодинокі випадки, коли в судах не видають рішення судів та виконавчі листи, а чиновники управлінь ПФУ під час виконавчого провадження упродовж тривалого часу не виконують рішення суду або виконують лише частково виплативши грошові кошти, що визначені судовим рішенням. В апеляційних судах і донині нерозбериха. Зокрема Київський апеляційний адміністративний суд, який вже не має повноважень розглядати справи дітей війни по доплаті надбавки до пенсії, ніяк не може відправити 30 тисяч справ до Апеляційного суду м. Києва, який повинен їх розглядати. В свою чергу Апеляційний суд м. Києва не поспішає розглянути понад 40 тисяч аналогічних справ, що до нього надійшли та продовжують надходити з Київського апеляційного адміністративного суду та по свіжих рішеннях по цивільних справах районних судів м. Києва. Як правило, лише після направлення кількох відповідних скарг по конкретній справі в апеляційному суді приступають до її розгляду.

На цьому хотів би зупинитись окремо. Як при попередній владі так і при нинішній управління ПФУ всі рішення судів по відновленню прав дітей війни в обов’язковому порядку оскаржують до суду апеляційної інстанції. Тоді таку ситуацію було легко пояснити людям тим, що злочинна та брехлива влада не бажає виплачувати гроші, виконувати Конституцію і Закон. А чому вже нинішня влада не бажає якнайшвидше виплачувати людям гроші за судовими рішеннями в мене, думаю, як і в інших, пояснень не має. Тоді ми скрізь обґрунтовано критикували владу, а нині наче з таким станом речей погоджуємось? Але ж влада, яка стара така й нова, - а для дітей війни немає грошей знову…. Люди все розуміють…

А скільки говорилось про позитивність судової реформи, але ж і це не відповідає дійсності. Те ж саме підтверджується й тим, що Конституційний суд не може прийняти рішення за поданням Пленуму ВСУ і вже кілька місяців тримає у невизначеності тисячі людей та цивільні й адміністративні суди щодо конституційності змін до законодавства, які визначають підсудність справ по соціальних виплатах та були внесені ЗУ №1691-VI від 18.02.10.

І це все продовжується попри те, що діти війни неодноразово звертались до найвищих державних інститутів та судових інстанцій вже за нинішньої влади, у тому числі направили колективне звернення до гаранта Конституції - Президента України з проханням продемонструвати громадянам України й усьому світу важливість дотримання норм Конституції, неухильного дотримання й виконання букви закону всіма гілками влади, не забувати, а дбати про простий український народ.

Бути у владі не значить погоджуватись з недоліками у її діяльності. Принаймні, про них необхідно правдиво говорити, а краще їх якомога швидше виправляти чи усувати.

Найкращою оцінкою діяльності є оцінка людей. Зокрема, не зважаючи на складнощі боротьби з державою та перенесені труднощі, сотні дітей війни, що отримують гроші в процесі виконання судового рішення, агітують на власному прикладі, приводять своїх сусідів, знайомих та самі знову подають позови вже за 2010 рік, адже лише за сім місяців поточного року кожному з дітей війни держава не доплатила понад 1100 гривень.

Було б не погано, аби відомий та знаний почесний голова СПУ та партії «Дітей війни» Олександр Мороз разом з іншими керівниками добились відновлення свого права через рішення суду, а після його виконання перерахували отримані гроші на благодійні цілі.

Валентин СМІХУН,
другий секретар Київської міської ПО партії «Дітей війни»