Верховна рада України 18.02.2010 прийняла Закон України N1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" внесла зміни до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, якими встановила, що спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам (дітям війни) та інших соціальних виплат після набрання Законом чинності (опублікування) мають розглядатися у порядку цивільно-процесуального судочинства.
Згідно прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом адміністративні суди повинні завершувати розгляд справ по суті, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з тим, адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги, що були подані до набрання чинності цим Законом до адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими провадження не відкрито, мають бути передані адміністративними судами до відповідних судів загальної юрисдикції, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Хочу нагадати, що справи щодо захисту та відновлення прав дітей війни в січні 2009 року були передані аналогічним законом про зміну підсудності для розгляду місцевими судами в порядку КАСУ. Нині «слуги народу» знову змінили підвідомчість справ дітей війни, аби суди знову, посилаючись на зміни в законодавстві, не поспішали з прийняттям справедливих рішень та їх виконанням. Коротко та простіше це звучить так – заплутати всіх аби якомога на довший час не приймати рішення по апеляціях й відстрочити виплату дітям війни грошових коштів за рішенням суду. Інакше – влада, що не хоче виплачувати дітям війни гроші, знайшла нові причини та створила для цього нові перешкоди. Це також знаходить своє підтвердження та пояснює, чому в апеляційних судах накопичували та майже не розглядали справи дітей війни – просто чекали зміни підсудності, що дасть законні підстави передати справи з одного суду до іншого. Це і є сутністю влади та нинішніх законотворців, що думають не про людей, а про задоволення особистих бажань та збереження можливості займати певні посади (крісла).
Не хочу говорити про позитив від такої «законотворчості», але вважаю за необхідне сказати про інше. Тепер справи з апеляційних адміністративних судів та Вищого адміністративного суду, провадження по яких не відкрито, мають бути передані до апеляційного суду чи Верховного суду України для розгляду їх в порядку цивільно-процесуального законодавства. Цей закон створить ще більшу проблему невизначеністю з рухом справи, подальшим її розглядом та можливістю в ближчий час виконанням такого судового рішення. Ймовірно, що суди апеляційної та касаційної інстанцій будуть направляти справи по новому більш великому колу, оскільки судами першої інстанції справи розглядалась не в порядку ЦПК, а в порядку КАСУ. Таким чином, влада не хоче допускати дітей війни до останньої в Україні судової інстанції, після рішення якої для відновлення права дітям війни можна буде звертатись до Європейського суду з прав людини.
Хочу щоб всі діти війни знали, що авторами закону №808-VI про зміну підсудності у 2009 році були депутати від БЮТ, а авторами закону 1691-VI – депутати від БЮТ та партії регіонів.
З урахуванням таких змін прошу всіх дітей війни, що звертались за допомогою після отримання будь-яких судових листів звертатись до приймалень за роз’ясненнями та отриманням необхідної допомоги. Рекомендуємо вже не подавати адміністративні позови до суду, оскільки їх, ймовірно, за таких новел залишать без розгляду, а необхідно буде подавати вже цивільні позови, зразки яких будуть остаточно підготовлені ближчим часом. Разом з тим, при поданні цивільного позову необхідно буде сплачувати вже державне мито та інформаційно-правові послуги, через що судові витрати значно збільшаться.
Докладніше про ситуацію яка склалась, дітей війни, активістів СПУ, Всеукраїнської партії «Дітей війни», Всеукраїнської громадської організації «Захист дітей війни», які допомагають дітям війни у відновленні права, проінформуємо згодом.
Валентин Сміхун,
заступник Київської міської громадської організації Всеукраїнської громадської організації «Захист дітей війни», другий секретар Київської міської партійної організації політичної партії «Всеукраїнська партія «Дітей війни»
