Опублікований у газеті "Урядовий кур'єр" проект Податкового кодексу викликав нові дискусії щодо його впливу на розвиток підприємництва в Україні. З цього приводу пропонуємо нашим читачам статтю Світлани Крюкової, оприлюднену на сайті "Економічна правда". Подаємо з несуттєвими скороченнями.
Поговорити дійсно є про що. Наприклад, з попередньої версії Податкового кодексу "випали" найбільш одіозні новації кодексу, на зразок права співробітників ДПАУ проводити обшук житла підприємців або опитувати співробітників підприємств. Утім паралельно автори проекту зберегли права податкової кожного місяця проводити контрольні виїзні перевірки без попередження платника податків.
Загалом, як за формою, так і за змістом, презентована версія документа істотно відрізняється від того тексту, за який голосував парламент. Цей факт спровокував невеликий скандал в уряді.
За останні півроку тема податкової реформи щільно закріпилася за віце-прем'єром з економічних реформ Сергієм Тігіпком. Він довгий час розглядав це як особистий іміджевий проект напередодні місцевих виборів, привід для організації масових зустрічей.
Але точно такі ж плани були й у першого віце-прем'єра Андрія Клюєва і Партії регіонів у цілому.
Коли документ надрукували, першим бажанням у Тігіпка було відхреститися від цього тексту і запропонувати щось інше. Однак, як свідчать джерела "ЕП", в Кабміні, альтернативного кодексу немає і не буде.
Хто саме є автором документа – Клюєв чи Тігіпко – чітко видно після аналізу документу.
До останнього часу в Україні було чотири сфери, у яких зацікавлені особи мали можливість заробляти мільярди доларів у вигляді хабарів та відкатів.
Перша – це торгівля газом. Чиновники та наближені бізнесмени заробляли на різниці в тарифах на газ для різних категорій споживачів та на відсутності сучасних приладів обліку. Через те, що постачальник газу і його транзитер були об'єднані в одну організацію, "наліво" щорічно йшов кожен десятий кубометр газу. Тобто з десяти мільярдів доларів, які щорічно споживачі платять за газ, близько одного мільярда "зникає".
Цю схему руйнує прийнятий нещодавно закон про ринок газу, який зрівнює тарифи на газ для різних категорій споживачів, примушує налагодити якісний облік газу і його реалізація врешті-решт призведе до розчленування НАК "Нафтогаз України" на незалежні підприємства. У результаті, корупційний ринок обсягом в один мільярд доларів на рік зникне.
Аналогічна доля вже спіткала і корупційний ринок, пов'язаний з державними закупівлями. До останнього часу середній розмір "відкату" в держзакупівлях становив 5% від суми тендерів при обсязі держзакупівель в 200 мільярдів гривень на рік, тобто близько 10 мільярдів гривень. Після ухвалення нового закону про держзакупівлі, у якому були розділені функції за погодженням закупівель в одного учасника (Мінекономіки) і контролю над держзакупівлями (Антимонопольний комітет), цей ринок стрімко зменшується.
Таким чином, у країні залишилося два великих корупційних ринки.
Це корупція на митниці, пов'язана з тим, що вартість товару визначається не його ринковою вартістю, а суб'єктивним рішенням окремого митника. У результаті, різниця між митною статистикою України і статистикою наших торговельних партнерів становить близько 5 мільярдів доларів на рік. Тобто до бюджету не потрапляє близько 1 мільярда у вигляді ПДВ.
Але найбільш корупційний ринок пов'язаний з відшкодуванням ПДВ. За підсумками 2010 року, має бути відшкодовано близько 30 мільярдів гривень ПДВ за середнього рівня "відкату" в 35%, тобто в кишені чиновників потраплять також близько 10 мільярдів гривень.
Корупцію на митницях покликана викорінити нова редакція Митного кодексу. Корупцію у сфері податків, по ідеї, повинен був подолати Податковий кодекс.
Саме відчайдушною боротьбою за ці величезні суми пояснюються всі скандали як навколо газу і держзакупівель, так і навколо діяльності митниці і податкової служби. Високопоставлені чиновники та пов'язані з ними політики роблять усе можливе, щоб зберегти діючі корупційні схеми.
Корупцію при відшкодуванні ПДВ можна перемогти єдиним способом – увести механізм автоматичного відшкодування цього податку без будь-якої участі з боку чиновників. Саме таке завдання ставив президент уряду.
Микола Азаров, голова Мінфіну Федір Ярошенко і голова ДПАУ Олександр Папаіка з березня неодноразово підкреслювали, що відразу після випуску ПДВ-облігацій уряд налагодить систему автоматичного відшкодування ПДВ. Ця ж система стане ключовим елементом Податкового кодексу.
Проте пізніше їхня позиція змінилася. Олександр Папаіка заявив, що за чинного законодавства ПДВ в автоматичному режимі відшкодовувати неможливо, а з допрацьованого Мінфіном варіанту Податкового кодексу зникли норми про автоматичне відшкодування ПДВ.
Замість цього податківці запропонували підприємствам цілий букет "подарунків". Наприклад, відмовилися від введення податків на розкіш, у тому числі на нерухомість, а також від податку 5% на доходи фізосіб, отриманих від ощадних сертифікатів, депозитів у банках і кредитних спілках. Не з'явилася в проекті і обіцяна норма про введення диференційованих ставок оподаткування доходів фізосіб, коли багаті мали платити більше бідних.
Натомість проект щедро забезпечили красивими, але порожніми статтями. Одна з них, наприклад, пропонує ввести податкові канікули до 2016 року для новостворених підприємств з обсягом інвестицій понад 5 мільйонів гривень.
По суті, суспільству запропоновано вибір: зберегти корупційну схему відшкодування ПДВ в обмін на відмову введення норм, які посилюють оподаткування заможних громадян.
"Економічна правда"
