Слава Богу, головиха БЮТу вже не очолює український уряд. Проте від абсурдних рішень, прийнятих за прем'єрства Юлії Тимошенко, країна ще не скоро оговтається .
ВОНА так хотіла бути президентом, що від того нестримного бажання щоденно лихоманило всю Україну. По суті, БЮТ за рахунок бюджетних коштів хотів розширити лави своїх прихильників.
Своєрідний "хабар" Тимошенко пропонувала й освітянам.
Мова йде про сумнозвісну постанову КМУ від 5 жовтня 2009 року №1130, видану з нагоди Дня вчителя, за якою педагогічним працівникам із 01.01.2010 р. обіцяли дати надбавку до посадових окладів або ставки заробітної плати у розмірі 20%. (Цікаво, що газета "Урядовий кур'єр" цієї постанови так і не опублікувала.)
Скільки радості було в очах педагогів, як дякували вони прем'єрці, що нарешті уряд повернувся обличчям до освітянської галузі. Проте не так сталося, як гадалося.
Я особисто також щиро повірив тодішньому уряду у його обіцянки підвищити престижність праці педагогічних працівників. Але, отримавши у січні 2010 року зарплату без обіцяного 20% підвищення, відразу ж звернувся до бухгалтерії свого навчального закладу, щоб дізнатися, куди поділи Юльчину доплату. І тут як сніг на голову: рішенням уряду 20% надбавка встановлена лише окремим педагогічним працівникам, а моя посада до цього переліку не входить.
На жаль, Ю.Тимошенко підвищила зарплату лише тим освітянам, у яких вона і так була відносно високою, а про низькооплачуваних педагогів (так звані низи освітянської галузі) у черговий раз забули. Таким чином Ю.Тимошенко "кинула": усіх із дошкільної освіти (від няні до завдитсадка); педагогів-організаторів, психологів, соціальних педагогів, старших майстрів, методистів у середній та професійно-технічній освіті, а також ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
Забула Юлька і про вихователів дитячих садків, СПТУ, технікумів, коледжів – і їм немає 20% підвищення ставки заробітної плати. Разом із тим, підвищили зарплату директорам шкіл, СПТУ, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації та їхнім заступникам. Багаті стали ще багатшими, а бідні ще біднішими.
Такий крок уряду Тимошенко вкотре ударив по досить кволому кадровому потенціалові професійно-технічної освіти.
Так, у моєму СПТУ вже на наступний день після отримання заробітної плати без 20% надбавки звільнилася за власним бажанням жінка-вихователь, яка за фахом є вчителем англійської мови. Схоже, що процес звільнення вихователів СПТУ буде продовжуватися. І це не дивно, адже "дякуючи" Тимошенко ставка вихователя СПТУ при 40-годинному робочому тижні складає "аж" 894 грн. на місяць (8 тарифний розряд Єдиної тарифної сітки оплати праці окремих галузей бюджетної сфери), тоді як ставка прибиральниці при 30-годинному робочому тижні із 10.04.2010 р. становить 884 грн. на місяць…
Як кажуть, без коментарів.
Щоправда, відповідно до наказу міністерства від 26.09.2005 р. №557 (додаток 6) для вихователів СПТУ, як і для викладачів, передбачені категорії, проте ніхто у м.Полтаві про них і не чув. Чомусь вихователів СПТУ тримають у "гарному тілі". Мабуть, щоб за рахунок економії фонду оплати праці на вихователях можна декому отримувати премії та матеріальні допомоги чи винагороди.
Наприклад, у Полтавському професійному ліцеї жоден вихователь так і не виявився бути гідним, навіть найменшої 2-ї категорії. За два останніх роки вже звільнилося чотири вихователя ліцею, а один офіційно повідомив керівництво про своє небажання працювати із 01.09.2010 р.
Чи відбудуться якісь позитивні зміни в освітянській галузі за нової влади? – Як кажуть, поживемо – побачимо! Схоже, за ситуації, до якої уряд Тимошенко довів країну, сподіватися на швидке покращення не доводиться. Підтвердження тому – Держбюджет 2010 року. До того ж СПТУ тепер до Держбюджету відношення не мають. Знову постаралася Ю.Тимошенко. За рішенням її уряду усі СПТУ Полтавщини із 01.01.2010 р. "скинуті" на обласний бюджет. Цей крок, швидше за все, приведе до подальшого занепаду професійно-технічної освіти.
Руслан Марченко,
вихователь Полтавського професійного ліцею
Від редакції.
Порушені у цій статті проблеми освітянської галузі зацікавили Полтавський обком СПУ та фракцію соціалістів у обласній раді. Вони будуть детально вивчені для вжиття необхідних заходів покращення соціального стану всіх без винятку працівників освітянської галузі.
Про результати проведеної роботи ми будемо інформувати додатково.
