Новообраний президент зі своєю командою мимоволі виявилися в ролі реанімаційної бригади. Пацієнт Україна в найглибшій кризі, з якої є тільки два виходи - або повний крах, або важке, поступове одужання. А цей другий вихід означає, що Віктору Янукович, напевно, доведеться вживати непопулярних заходів, пов'язані з ще більшим погіршенням життя "маленьких українців". Але чи готові до цього наші громадяни?

У боргах, як у шовках

За останні два роки борги України виросли більш, ніж удвічі - з 17,5 мільярдів доларів в 2007 році до 37,8 мільярдів доларів в 2009-м. Тільки за минулий рік державний борг збільшився більш, ніж на 100 мільярдів гривень - разом з відсотками це приблизно 3 тисячі гривень, взяті з кишені кожного українця, включаючи грудних дітей. Усього ж на даний момент "батьки й матері нації" "повісили" на кожного з нас борг в 6 тисяч 750 гривень - і це не рахуючи відсотків. При цьому в нинішньому році лише на сплату відсотків з держбюджету піде 22 мільярда гривень. Для порівняння: в 2009-м відсотки по державних боргах склали 10 мільярдів гривень (більше, ніж річні витрати на оборону), а в 2008-м - 3,8 мільярди. Дана динаміка показує, що останнім часом Україна міцно сіла на "боргову голку". Ну не може країна більше третини своїх витрат забезпечувати за рахунок влізання в борги! Підраховано: щодня наша країна витрачає в середньому 660 мільйонів гривень - на 230 мільйонів гривень більше, ніж заробляє.

Економіка

Минулий рік був абсолютно провальним і відносно економіки: падіння обсягів промислового виробництва за час кризи склало 22% (при середньому показнику по СНД в 12%). При цьому ВВП України в порівнянні з 2008 роком упав ще на 15%, а реальні доходи населення знизилися на 10-14%. У занепаді практично всі галузі виробництва, інвестиції знизилися на 35%, а в будівництві - майже вдвічі. Це значить, що набагато менше побудовано житла, не куплені верстати та обладнання, не почали давати продукцію нові підприємства, не прокладені нові та не відремонтовані старі дороги і т.д. За оцінками Міжнародного центру перспективних досліджень, торік 95% доходів бюджету йшли на "соціалку" й "латання" бюджетних дір, а на інвестиції в економіку вже нічого не залишалося. Не одержали державної підтримки ні промисловість, ні будівництво, не село. Як завжди, особливо постраждало сільське господарство, фінансування якого за два останніх роки знизилося з 6 до 0,2 мільярда гривень.

Ціни

Кинувши селян фактично напризволяще, уряд тим самим спровокував дефіцит, і як наслідок - різке подорожчання продуктів харчування. Найбільш наочно це можна проілюструвати на вартості цукру. Залишившись без державної підтримки, господарства до мінімуму скоротили посіви цукрового буряка. Результат - дефіцит цукру в розмірі 500 тисяч тонн, і тепер його доведеться закуповувати за кордоном. Те ж саме можна сказати про м'ясні й молочні продукти, фрукти й овочі. Причому експерти стверджують, що нинішні ціни - це ще "не вечір".

Другий важливий фактор - "вмикання друкарського верстата" з метою забезпечити народ "соціальними пряниками" і тим самим піддобрити його перед виборами. "Якщо ви постійно друкуєте нічим не забезпечені гроші, то це впливає не тільки на курс національної валюти, але й на ціни. А якщо врахувати, що весь минулий рік Національний банк тільки й робив, що друкував гроші, то це обов'язково повинно було вилитися в підвищення цін", - відзначив у цьому зв'язку експерт "Українського клубу аграрного бізнесу" Б.Кушнірук.

Тарифи

Схоже, що газ став хронічним прокляттям для України. За умовами договору, підписаного в 2009 році з Росією, з початку нинішнього року ми одержуємо газ по 305 доларів за тисячу кубів (наприкінці минулого року було ще 210 доларів). Економісти порахували, що в порівнянні з минулим роком ми переплатимо за "блакитне паливо" близько 10 мільярдів доларів. І якщо не вдасться домовитися з Росією про перегляд цього договору, то за самими оптимістичними прогнозами ціни на газ для всіх категорій споживачів підвищаться приблизно в 1,5-2 рази. Ще більш шокуючі цифри дає керівництво "Нафтогазу України" - за їхніми підрахунками тарифи на газ для населення потрібно піднімати в п'ять разів! Природно, це відразу спричинить різке подорожчання опалення та гарячої води.

Соціалка

На пенсії й соціальний захист населення уряд торік направив майже 80 мільярдів гривень. На освіту та охорону здоров'я - ще 67 і 37 мільярдів відповідно. З огляду на злидарські розміри більшості пенсій, соціальних виплат, жалюгідний стан освіти та медицини, це не так вже й багато. Але навіть такі витрати далися великою кров'ю для бюджету. Діри в основному затикалися за рахунок нарощування колосальних боргів (див. вище), але не тільки. "Податки з бізнесменів зібрані на півроку вперед, їм не повернуто 80% ПДВ, а це десятки мільярдів гривень, взяти які немає звідки. Таку спадщину залишила Тимошенко. Зараз вона піде в опозицію й почне звинувачувати новий уряд у непопулярних заходах: різкому подорожчанні "комуналки", можливих проблемах з виконанням закону про соціальні стандарти, інфляцію. Тому що частину грошей таки доведеться надрукувати, щоб пожвавити економіку", - вважає аналітик Міжнародного центра перспективних досліджень Віктор Лисицький.

Справедливості заради варто сказати, що й колишня опозиція, а нині правляча Партія Регіонів внесла чималу долю в соціальний популізм, ініціювавши прийняття закону про різке підвищення соцстандартів - прожиткового мінімуму (від якого залежать всі соціальні виплати) і мінімальних зарплат. І тепер їм прийдеться добре "поламати голови" над тим, за рахунок чого викроїти ці гроші - порядку 70 мільярдів гривень у рік.

Олександр Полуянов