Йому телефонують у будь-який час – у вихідні, вночі, під час відпустки. Телефонують знайомі й зовсім чужі люди – просять допомоги. А він начебто тільки й чекав цього дзвінка, відразу починає діяти. За майже 15 років свого депутатського стажу, він встиг переробити стільки добрих справ, допомогти такій кількості людей, що лише простий їх перелік зайняв би цілу газетну сторінку. Йдеться про депутата Полтавської обласної ради соціаліста Миколу Безиму (на фото).
– Якщо ти обманув людину раз, а воно неодмінно з'ясується, то другого разу вже не буде, – говорить Микола Дмитрович. – Я сам ніколи не кажу того, у чому не впевнений, але й іншим брехні не прощаю, це моя особиста життєва позиція. І зовсім не розумію політиків та їхніх загравань з народом перед виборами. Невже вони думають, що можна з року в рік тільки обіцяти та обіцяти і нічого не робити? Пояснити людям власні наміри та плани у разі обрання у владу безперечно треба, але це повинні бути реальні плани, істинні наміри, а не яскрава обгортка, під якою порожньо. І зовсім не потрібні красиві гасла, незрозумілі лозунги. З людьми треба розмовляти простою мовою. Якщо робиш добро, слова не потрібні.
Тому моя передвиборча програма полягає лише в тому, що я йду кандидатом в депутати до обласної ради від Соціалістичної партії України. Усе інше зайве. У Козельщинському районі всі давно знають, хто такий Безима і що він може. Недарма мені дали звання почесного громадянина району. Досяг такого народного визнання не балачками, а багаторічною, щоденною працею на благо мешканців району, на вирішення їхніх проблем, відстоювання їхніх інтересів, і люди знають – я їх не підведу. Що вдалося зробити за роки депутатства? – розмірковує чоловік. – Перше, що спало на думку, – налагодження автобусного сполучення з кожним населеним пунктом району. Навіть у села, де залишилося всього кілька родин, автобус приїздить тричі на тиждень. П'ять років тому пообіцяв громаді селища Нова Галещина, що у місцевій школі не закриють старші класи, – виконав. Так, довелося докласти багато зусиль, але школа працює й зараз. Це я називаю роботою на перспективу, а не використовуванням поточного моменту заради тимчасової сумнівної користі. Не люблю, коли прикриваючись державними інтересами та турботою про благо людини, чиновник або політик вирішує особисті проблеми, робить власну кар'єру. Головне у роботі керівника та політика – люди. Ми, зв'язківці, використовуємо найсучаснішу електронну техніку, багато технологічних процесів відбувається без участі людини, але… Від того, із яким настроєм прийде спеціаліст-зв'язківець на роботу, який у нього стан здоров'я та чи все гаразд у родині, залежить якість обслуговування та ремонт техніки, надійність роботи засобів зв'язку. Тобто весь соціальний пакет: охорона праці, здоров'я, відпочинок, своєчасно виплачена заробітна плата – повинен бути у кожної людини. Про це повинні пам'ятати усі: директори на виробництві, керівники сільгосппідприємств, чиновники у владних кабінетах. Людина – ось головне багатство нашої держави. Хто й досі не зрозумів цієї істини, приречений у майбутньому на поразку.
Як дізнаюся про проблеми, що існують? – перепитує Микола Дмитрович. – Дуже просто – здійснюю особистий прийом громадян. У мене є графік прийому, узгоджений з головою районної ради, він є у голів сільських рад, і люди знають, коли до них приїде депутат. Дощ, сніг, спека – все одно їду, бо знаю, що на мене чекають, що я сам назначив час зустрічі і тому повинен бути, інакше – то вже буде обман. Можна посилатися на зайнятість, вихідний день, причину завжди можна знайти, але тоді виникає питання: навіщо обіцяв? Узагалі навіщо йшов у депутати?
Парламентарів називають народними депутатами. А нас, депутатів сільських, районних, обласних рад, хто обирав? Хіба не народ? Та ми більше народні, ніж вони там, у Києві. Вони роблять політику в державі та приймають закони, а ми допомагаємо простий людині при цих законах виживати.
Та повернімося до прийомів громадян, – продовжує Микола Дмитрович, і в його інтонації відчувається наскільки він любить цю справу – спілкуватися з людьми, своїми земляками. – Спочатку, уже традиційно, одну годину приймаю людей у райцентрі, а потім їду в село. Буває й таке, що на прийом у тому чи іншому населеному пункті приходять мешканці сусідніх сіл. Воно й зрозуміло, сьогодні проблем на селі стільки, що роботи для їх подолання вистачить усім: депутатам, адміністрації, уряду, президенту. Справа лише у тому, чи бажають вони їх вирішувати.
Мене доволі часто запитують, чому саме з Соціалістичною партією пов'язане моє життя. Відповідь проста: тому що наша партія найближча до народу. Ми можемо помилятися, не завжди вчасно реагуємо на події, що відбуваються в країні, загалом або у якомусь конкретному населеному пункті зокрема, але… Соціалістична партія України ніколи не обманювала своїх виборців. Не намагалася спокусити його грошима, крупою, цукром або порожніми обіцянками. Я не знаю, скільки нас, представників СПУ, на жовтневих виборах оберуть до обласної ради, але я твердо знаю, що депутат-соціаліст буде відстоювати інтереси кожного громадянина, завжди і всюди говоритиме людям правду, говоритиме не язиком, а душею.
Віталій Бєлковський
