За останній рік Соціалістична партія України пройшла декілька ступенів реформування. Перший — за визначенням С.Ніколаєнка — лідера партії «Справедливість», другий — за М.Рудьковським і К° .
Виступаючи на XVI позачерговому з’їзді М.Рудьковський заявив: «СПУ повинна внести зміни до свого Статуту, змінити символіку, а також поповнити ряди новими членами задля того, щоб конкурувати з парламентськими політичними силами». Така позиція першого секретаря Політради СПУ, яку він виплеснув на делегатів, незважаючи на те, що попередня Політрада прийняла рішення не розглядати цих питань на з’їзді.
Однак, що поробиш: наше діло півняче: проспівав, а там хоч не розвидняйсь! Це стосовно виконавської дисципліни.
Чим товариш Рудьковський пояснює необхідність зміни символіки Соціалістичної партії України? «Я вважаю, що назрів час зміни символіки, адже ми вже протягом останніх 5 років виборчу кампанію ведемо під малиновим прапором». І Що? Хіба це є ґрунтовним поясненням зміни символіки?
До речі, як це відбувалося. Одна, як це іноді буває, знакова, на той час, бізнесова особа вирішила внести своє бачення символіки СПУ (сьогодні він вже далеко за партією). Так з’явилась троянда і малиновий колір прапора. Введення цих «новацій» дуже сподобалось одному з бувших керівників партії і, головне, троянда в назві партії, а відтак на прапорі з’явився напис «Соціалістична партія». А куди поділась «України»? Невідомо. Ці зміни пояснювались спрощено: час підготовки до виборів. І за цим клопотом не виникало зайвих питань. Все дуже очевидно: позиціонування у виборчій кампанії. Таким чином можна було дійти і до ідеології (разом з брудною водою виплеснути і дитя). Але дякувати богу цього не сталося. Сьогодні це може статися внаслідок досить «послідовних дій».
До речі, про заміну кольору прапора партії. Він погоджений в Мін’юсті. А якщо ми спрямовуємо себе в Європу до Соцінтерну, то треба враховувати, що червоний колір став кольором міжнародного соціалізму та лівого крила в політиці у цілому. Так до чого малиновий прапор СПУ?
Багато новоспечених політиків України роблять аналогічні помилки. До прикладу, пан Яценюк, беручи на озброєння специфічний прапор. Що хотів символізувати? Не зрозуміло.
Просто так символіка не змінюється. Вона, по-перше, пов’язана з ідеологією партії, а, по-друге, треба її (символіку) науково обґрунтувати. Але не так як це робить М.М.Рудьковський: «Ми поділяємо принципи соціалістичних європейських партій по побудові справедливого суспільства і я вважаю, що прийшов час для зміни нашого герба — серпа і молота — на усім відому європейську троянду». Так, ми дійсно є консультативним членом Соцінтерну з правом дорадчого голосу. А відтак, підтримуючи Стокгольмську декларацію принципів, ми не зобов’язані змінювати символіку партії, яка повинна виражати інтереси тих класів і груп населення, які є головною силою відродження і надією України. В Програмі СПУ вони визначені — це передусім: працівники найманої праці — робітники, інтелігенція, селяни, службовці, особливо висококваліфіковані фахівці, професіонали виробництва і управління, зайняті в сфері нових знань, технологій і обробки інформації, працівники, що володіють розвинутими навичками складної трудової діяльності — так званий «новий середній клас».
І питається: чи відповідає діюча символіка тим, хто виражає інтереси партії? На мій погляд, так! Зауважу, що серп і молот — не менш відома символіка об’єднань людей праці в світі. А троянда, затиснута в кулаці — символ організації Соцінтерну і зовсім не факт, що партії, які входять до нього, повинні підлаштовувати свою символіку.
Декілька історичних фактів. Королева квітів — червона троянда часто використовувалася на гербах. По законах геральдики троянди мали бути присутніми на гербах королівських родин.
Червона дамаська троянда вперше з’явилася в Європі у 1270 році. Граф Тобольд IV Шампанський привіз її з хрестового походу.
Незабаром червона троянда опинилась в Англії, де стала емблемою королівського дому Ланкастерів — однією з гілок династії Плантагенетів. Інша гілка династії — Йорки — надали перевагу білій троянді.
Ці емблеми увійшли в історію у зв’язку з 30-річною кривавою Війною (1455-1485 рр.), відома як війна червоної та білої троянд. Можливо таке нагадування додасть впевненості у неможливості зміни символіки СПУ?
Не зрозумілою є теза М.Рудьковського про необхідність зміни Статуту «для того, щоб на наступному з’їзді прийняти нову програму партії, яка б дала можливість отримати підтримку середнього класу, отримати підтримку широких верств інтелігенції і повернути той рівень підтримки партії, який би ніколи не опускався нижче 10 %». Хіба не зрозуміло, що ніякі декларації на кшталт запропонованих не можуть підняти рівень підтримки? До речі, в діючій програмі про цю підтримку середнього класу йдеться, але… Останні вибори довели, що рівень підтримки забезпечується конкретними справами для людей, заради них з боку партійних організацій. І не треба змінювати статут для того, щоб залучити до партії достойних людей. Це завдання первинних парторганізацій. Для того, щоб прийняти нову програму, змінювати статут не потрібно, це вже щось навіяне цьогорічною спекою.
А з приводу зміни Програми СПУ треба сказати наступне. У деяких наших керівних товаришів виникає бажання змінювати Програму партії, напевно беруть приклад з керівництва держави, яке раз за разом намагається змінювати Конституцію держави і … під себе.
Ось і Микола Миколайович вирішив внести таку пропозицію. А що далі? Ми жодної програми не виконали і намагаємось постійно змінювати їх. Давайте зупинимось і будемо працювати, а не залишатись в рамках партійних організацій, перетворюючись у дискусійний клуб. Програма повинна бути підкріплена практичними заходами для партійних організацій, виконаннях яких треба контролювати. В такому разі не з’явиться «необхідність» змінювати символіку, колір прапора, ідеологію і т.д. Безумовне виконання програми, а не никання у пошуках чогось, ось складові успіху.
Г.Савосін,
народний депутат України V скликання,
перший секретар Хмельницького обкому СПУ
