– Уже стояли на порозі двоє чоловіків, які прийшли виселяти нас з приміщення, - каже директор Жмеринської районної бібліотеки, член Соцпартії України Надія Гордієць. – У нас у фондах 50 тисяч книг. Де б ми їх поділи?

Не один десяток років у Жмеринці орендують приміщення під бібліотеку, що знаходиться у центрі міста. Надія Гордієць каже, що бібліотека тут з 1971 року. Відтоді, відколи здали в експлуатацію житловий будинок, перший поверх якого був пристосований для здачі в оренду. Приміщення велике. Просторий читальний зал. Головне – книгозбірня має чималий книжковий фонд. Надія Гордієць називає цифру 50 тисяч. Саме стільки книг придбано за ці роки. Навіть у наш час, коли багато людей отримують інформацію з комп’ютерів, у Жмеринській бібліотеці нараховується майже чотири тисячі читачів.

На початку 90-х років непродумано оформили право власності. Принаймні так вважають працівники бібліотеки. Майно передали у комунальну власність району, а приміщення – у власність міської громади. Проблем з орендою приміщення не виникало доти, доки не почалися зазіхання на «ласі» шматки власності.

Декілька років тому міська влада вирішила відмовити у продовженні договору оренди. Підставою стало те, що з бюджетними організаціями не вигідно укладати договори. Бо є структури, які можуть сплачувати більші кошти.

– Ми вдячні читачам, які стали на захист бібліотеки, – продовжує Надія Гордієць. – Зрештою, не тільки читачі брали участь в акції протесту. Ви б бачили, що тут робилося. Навіть ті, хто, можливо, жодного разу не переступав поріг бібліотеки, не могли зрозуміти, як це можна позбавити місто такого закладу.

Перші, до кого Надія Степанівна звернулася по допомогу, були її однопартійці. Вони першими відгукнулися на заклик. Разом з читачами організовували мітинги протесту проти дій влади. Однак міська влада від свого не відступилася. Прийшовши через деякий час повторно на посаду міського голови, очільник міста, який наполягав на виселенні бібліотеки, знову порушив те саме питання.

– Одного дня тут на порозі уже стояли двоє чоловіків, які прийшли виселяти нас звідси, - з тривогою в голосі згадує той час Надія Гордієць. – Але знову таки з допомогою однопартійців, читачів нам таки вдалося відбити атаку.

Чиновники з міськради все одно не полишають надії досягти свого. Підтвердженням може служити хоча б той факт, що у бібліотеці відключили опалення. Уже третій рік взимку тут холодно. Незважаючи на це, читачі все одно замовляють літературу. У читальному залі працюють одягненими. Холодно так, що навіть шапок чи хустин не знімають. Дехто з учнів реферати пише, не знімаючи рукавиць. Одягненими також працюють бібліотекарі.

– Холод не лише створює незручності для читачів, – продовжує надія Гордієць. – Книги псуються. Це єдине у місті приміщення, яке не опалюється. За кошти районної ради придбали два конвектори. Але вони проблеми не вирішують.

З холодом працівники бібліотеки уже змирилися. Вони з пересторогою чекають того дня, коли настане час продовження договору оренди. Більше, як на один рік, договір влада не укладає.

– У нас є запевнення голови районної ради про те, що бібліотеку виселяти не будуть, – додає співрозмовниця. – Але це запевнення усне. По-друге, як я вже казала, приміщення є власністю не районної, а міської ради. Тому, як кажуть, залишається вірити на слово.

Степан ПУСТОВІТ

КОМЕНТАР

Дмитро КОЛЕСНИК, депутат районної ради, перший секретар Жмеринського райкому СПУ:

– Якби не наші наполягання, бібліотеки у місті уже давно не було б. це не перебільшення. Ми навіть знаємо під що планували передати приміщення. Міська рада навіть аукціон підготувала на його подальше використання. Депутати нашої фракції у районній раді систематично поверталися до цього питання, привертали до нього увагу громадськості. Тепер ведемо мову про необхідність відновлення опалення. Бо ж хіба можна працювати в таких умовах? Зробити це непросто. Місто ніколи на таке не піде. У районному бюджеті не вистачає грошей. Треба шукати спонсорів. Головне, що бібліотеку врятували. Ми вдячні всім, хто підтримав нас у цьому.