Під таким гаслом 9 березня пройшла у Чернівцях акція протесту на захист прав та інтересів пересічних буковинців, в якій взяв участь секретар Політради Соціалістичної партії Украї Михайло Мельничук.
Акцію зорганізувала обласна організація Соціалістичної партії України, а приєдналися до неї усі політичні сили краю лівого спрямування.
9 березня - у день 195 річниці від дня народження великого українця, який життя поклав на боротьбу за краще майбуття свого народу, письменника Тараса Григоровича Шевченка на Соборній площі міста зібралися понад 500 буковинців, представників з усієї області. І це не випадково, адже соціально-економічна ситуація в державі об’єднала і вивела людей, упосліджених владою і спонукала їх до протесту проти її дій, які призвели до зубожіння українського народу та збагачення владноолігархічної української влади.
Терпець у людей увірвався і вони прийшли на акццію, аби сказати своє «Ні!» злочинній владі, яка вкотре їх ошукала через падіння курсу валют та антинародну банківську систему. Виступаючі на акції вимагали від влади реальної антикризової програми, гарантованої роботи та достойної зарплатні.
Єрозія, яка сьогодні роз’їдає владу зсередини, негативно позначилася на соціально-економічному становищі усіх верст населення. Тому учасники акції необійшли увагою тих людей, які працюють, але яким заборгували заробтну платню, молодих спеціалістів, які не мають жодних перспектив отримати роботу. Про ці наболілі проблеми говорила на акції голова Спілки молодих соціалістів Альона Криштанович. Вона, зокрема, наголосила, що сьогодні батьки, аби дати своїм дітям пристойну освіту, змушені їхати за кордон. Але, на жаль, молоді люди з дипломами залишаються на узбіччі життя. Випускники вузів з червоними димпломами не можуть працевлаштуватися. Тому, СМС вимагає від влади гаратувати молодим спеціалістам перше місце праці.
«Сподіватися на добре продуману політику нинішнього уряду в аграрному секторі ми не можемо.- Про це заявив під час акції Григорій Боднарчук, голова обласної організації Всеукраїнської спілки власників земельних і майнових паїв. – Таке ставлення до аграрного комплексу, яке ми маємо сьогодні, спонукає селянина до вибору: чи йому сіяти, чи залишити поле - нехай поростає бур'яном». Він, зокрема, наголосив, якщо у попередні роки держава ще хоч трохи підтримувала дотаціями сільгоспвиробника, то бюджет 2009 року фактично все це перекреслив. Як наслідок, селянин змушений буде просто відмовлятися від землі, бо йому невигідно на ній працювати».
«Не може спокійно спостерігати як занепадає виробництво. – Заявила на акції Олена Роїк, робітниця виробничо-торгівельної фірми «Буковинка». Вона вкотре прийшла і розповіла учасникам акції про проблеми «Буковинки», про людей, які відпрацювавши на фірмі 30 і більше років сьогодні сидять не тільки без роботи, а й - грошей. Наприклад, за вересень більшість не отримали навіть мінімальної зарплати, всього по 160 –200 гривень. Хоч «Буковинку» Нові власники, коли поспіхом купляли підприємство, обіцяли і роботу і зарплату, а сьогодні їх ніхто й не бачить. А влада ніяк не сприяє, аби врятувати підприємство і людей. Олена Роїк переконана: «За правду і справедливість потрібно боротись. А щоб бути почутим – робити це слід не по одинці, а спільними зусиллями».
Нагадали владі про відповідальність за наказ і за тих, хто цей наказ буде виконувати і воїни-афганці. Голова Новоселицької районної організації УСВА Петро Раці сказав:
«Мета нашої організації – підтримка ветеранів, не давати їм скотитися, спитися. Статистика свідчить, що після афганської війни загинуло набагато більше, ніж під час бойових дій. Боротьба з посттравматичним синдромом та адаптація у сучасному суспільстві виявилися важчими, аніж воювати. Наші хлопці-інваліди ось уже 20 років стоять у чергах і ніяк не можуть отримати квартиру. Не вистачає реабілітаційних центрів, кількість яких в Україні можна перелічити на пальцях двох рук. Пенсії інвалідів першої групи у нас – 200 доларів у перерахунку на долари, а в американського інваліда – 10 тисяч доларів. До того ж родини загиблих ніяк не можуть отримати нормальної пенсії за втрату годувальника тощо. Ми не можемо навіть нормально поховати наших хлопців за рахунок держави. Є маса моментів - ті ж ліки, те ж навчання дітей воїнів-афганців тощо, - які треба вирішувати. Слово «пільги» я не люблю, тому що це не пільги, а компенсація солдатам, які виконували свій обов’язок, виконували наказ держави. Це компенсація за втрати хлопцям, які у 18-19 років пішли воювати. Пільги були у партійних чиновників у Радянському Союзі, а компенсація - від держави. І вона повинна бути для солдатів, і вона обов’язкова. Тому що, коли сьогодні держава забуває про нас, про афганців, то завтра наші рядові хлопці-українці не підуть захищати державу, подивляться і скажуть: ви так вчинили з афганцями, і ми можемо завтра опинитися так само за бортом. Тому держава не повинна забувати тих, хто її захищав».
Виступаючи перед земляками, секретар Політради Михайло Мельничук сказав: «Нині Україна все глибше занурюється у трясовину кризи. Про те, що зростає соціальна напруга в суспільстві, свідчать щоденні акції протесту в різних куточках України. Вогнища соціально-економічної напруги спалахують від західного Львова до східного Харкова: страйкували перевізники і шахтарі, лікарі і вчителі, ринкові торговці та обдурені вкладники. До таких рішучий дій людей довела антинародна політика Кабінету Міністрів. Опитування свідчать: більше 40% українців готові вийти на вулиці, щоб захищати свої права. Криза нині охопила усі галузі господарства. Роботу вже втратили понад 1,5 мільйони українців. В той час, як уряди європейських держав звітують за виконання антикризових програм, українська влада, аби уникнути відповідальності за власний непрофесіоналізм і бездіяльність, переймається особистими чварами, економічним переділом держави та державної власності, боротьбою за владу на місцях, водночас економічні та соціальні проблеми намагається вирішувати переважно за рахунок гаманців пересічних громадян».
Акція протесту завершилась спалення «Владного дерева», яке зруйнували «Корупція», «Гризня», «Інфляція», «Банківське свавілля» і т.д. Учасники акції вшанували Великого Кобзаря покладанням квітів до пам’ятника.
Фотогалерея.
Марія Вишневська
