Так уже повелося: напередодні Дня захисника Вітчизни в Україні активізуються дебати. Одні, для кого "любити Україну" - дохідне ремесло, вкотре вдають здивування: що ж то за свято і чому 23 лютого?
 
Інші, хто при владі, знову обіцяють армії завершення реформ, розпочатих 20 років тому. А щоб досягти визначеної мети напевно - призначають міністрів, здатних лише на "роздати і розпродати" те, що залишилося від колись справді Непереможної і Легендарної. Пояснюють: щоб "спрямувати кошти на реформування армії, яка, на жаль, сьогодні ні для кого не становить загрози". Дореформувалися.
 
І за цих умов в українських Збройних силах продовжують службу десятки тисяч військових - генералів і офіцерів, прапорщиків і старшин, сержантів і рядових. Істинних патріотів, які обрали своєю професією - "Вітчизну захищати". І не втрачають сподівань, що влада нарешті збагне, що без армії, здатної забезпечити оборону, суверенітет і територіальну цілісність, Україна як держава існувати не може.
 
День захисника Вітчизни - це ще один привід нагадати державній владі про її конституційний обов'язок - забезпечення соціального захисту громадян, які перебувають на службі у Збройних силах України, а також їхніх родин -дружин, дітей, батьків і матерів.
 
23 лютого - це свято наших ветеранів, це спомин про роки життя, віддані армії і флоту колись Великої Держави.
 
23 лютого - це свято молоді, яка прагне стати гідними нащадками своїх батьків і праотців, свято єдності поколінь, утвердження високих моральних якостей людини, громадянина України.
 
Тож, зі святом вас, дорогі друзі і товариші! Щастя вам і доброго здоров'я, благополуччя і всіляких успіхів!
 
Соціалістична партія України