Мабуть, що треба нагадати: традиційно система пенсійного забезпечення поділена на три рівні. Перший рівень - обов'яз­кове державне пенсійне забез­печення, яке функціонує за со­лідарним принципом: поточні пенсійні виплати, що здійсню­ються за рахунок поточних пен­сійних внесків працюючого на­селення; другий рівень - обо­в'язкове накопичувальне пенс­ійне забезпечення (державне, комунальне, професійне, інші), що формується за рахунок обо­в'язкових відрахувань найма­них працівників та їх накопичу­вальні кошти, які обліковують­ся на індивідуальних персо­нальних рахунках та інвестують­ся в економіку країни з метою інвестиційного доходу; третій рівень - недержавне добро­вільне пенсійне забезпечення, яке формується за рахунок доб­ровільних інвестицій громадян, соціально-накопичувальних програм, що формують одну з найосновних складових систем соціального захисту населення в Україні.

Детально зупиняюсь на дру­гому рівні - соціально-накопичувальній програмі як одній з найважливіших складових пен­сійного забезпечення соціаль­ного захисту населення.

Кожен з нас хоча б раз у житті замислювався над питанням: «Яка вартість життя?» Відповідь, звичайно, проста: «Життя безцінне!» Але разом з цим, наше життя змінюється, коли з'являються люди, що фінансово від нас залежать: наші діти, наші чоловіки, дружи­ни, наші батьки-пенсіонери та інші близькі нам люди. Разом з цим виникають соціальні функції та обов'язки перед цими людьми. Одним з першочерго­вих прагнень батьків - є бажан­ня фінансово захистити дітей, забезпечивши їм хорошу освіту та достойний старт у житті. Діти після певного віку приймають на себе відповідальність та забез­печують, можливо, єдине джере­ло їхнього доходу у похилому віці. Для того, щоб осягнути усі ці пи­тання, подивимося, яку роль відіграє фінансова складова на­шого будення.

Гроші потрібні завжди. На по­чатку життєвої дороги ми готує­мо себе до головних соціальних ролей, здобуваємо професійні навички. Далі, здобувши освіту, працевлаштовуємось та почи­наємо отримувати певний дохід. Але рано чи пізно, це залежить від різних причин, ми перестає­мо працювати, а отже у нас сла­бішає джерело доходу. Ось така фінансова схема нашого життя.

Отже, активний трудовий вік. Наші доходи поступово почина­ють зростати та досягають яко­гось певного рівня. Одночасно збільшуються наші витрати на життя та, чомусь, вважаємо, що так буде завжди. З часом нам потрібно все більше ресурсів для власного утримання та забезпе­чення наших дітей та близьких.

Та ось останній етап життя - завершується трудова біографія. Тож відповідно наші доходи зни­жуються до рівня державної пенсії та дуже часто ми не в змозі підтримувати звичний спосіб життя. Наші потреби знач­но перевищують рівень доходу - а це мізерні державні пенсії. Тоді ми змушені підробляти на непрестижних та низькооплачувальних роботах. Але це замало виручає і ми вже на межі бідності.

Чи є вихід з цієї ситуації і якщо так, то який він?

Спробуємо прорахувати, скільки потрібно коштів для того, щоб забезпечити собі неза­лежність та достойне життя у по­хилому віці.

Припустимо, паралельно з державною пенсією ми хочемо забезпечити собі додатковий щомісячний дохід у розмірі 1000 грн. Погодьтесь, це мінімум. Для забезпечення перших 20 років перебування на заслуженому відпочинку нам потрібно буде 240 000 грн. Як «резервний ка­пітал», бачимо, сума чималень­ка! Якщо середня заробітна пла­та для когось з нас 2000 грн. на місяць, то це сума заробітних плат за 10 років!!!

Отже ми стаємо перед серй­озним завданням, як створити «резервний капітал»? Зрозум­іло, що за короткий проміжок часу створити його не можли­во, тому, щоб в потрібний мо­мент мати в руках резерв для покриття розриву між витрата­ми, необхідно завчасно подба­ти про послідовне накопичен­ня коштів якомога раніше та незначних сум.

Поки ми навчаємося, ми мо­жемо відкладати та накопичу­вати незначну суму. Коли ж ми починаємо повноцінну трудову діяльність та доходи наші з ча­сом ростимуть, на цьому про­міжку часу ми повинні створити власний «резервний капітал».

При цьому з віком у нас все менше і менше часу та можли­востей для створення власного «резервного капіталу».

Проаналізуємо скільки нам потрібно відкладати на різних ета­пах життя коштів та сформувати, наприклад до 60 років, вищезаз­начений резерв - 240 000 грн.