Постанова ХІІ з'їзду Соціалістичної партії України
Соціалістична партія України на виборах 2006 року в жорсткій конкурентній боротьбі серед 45-ти суб'єктів виборчого процесу посіла четверте місце, набравши за список СПУ до Верховної Ради України 5,69 відсотка голосів виборців. Це дало можливість мати фракцію СПУ із 33-х народних депутатів. Але запланованого результату не досягнуто. Отримати 15 відсотків голосів за список СПУ партія не змогла, хоча більше 100 районних організацій забезпечили результат вище 15 відсотків, а 38 з них - вище 20 відсотків.
Найвищого результату - 29,85 відсотка голосів виборців досягнуто в Іллічівському районі м. Маріуполя, 29,05 відсотка - у Таращанському районі на Київщині, 27,62 відсотка - у Семенівському районі на Полтавщині. Первинні партійні організації більше як на одній тисячі виборчих дільниць отримали результат вище 50 відсотків голосів, зокрема, у с. Княжики Ружинського району Житомирської області - 85,2 відсотка, у с. Кислівка Таращанського району Київської області - 82,2 відсотка. У с. Несвоя Новоселицького району Чернівецької області 561 виборець проголосував за список СПУ, що становить 66,7 відсотка голосів, у с. Агрономія Арбузинського району Миколаївської області отримано 399 голосів, або 62,2 відсотка. На двох дільницях сел. Донське Волноваського району Донецької області отримано 2270 голосів, або більше 60 відсотків. Є такі виборчі дільниці у АР Крим, Черкаській, Вінницькій, Дніпропетровській, Сумській, Хмельницькій, Одеській, Полтавській, Чернігівській та деяких інших областях.
Успіх забезпечило вміле використання агітматеріалів, засобів масової інформації, матеріальних ресурсів, розумне неформальне використання запропонованих схем і виборчих технологій.
Але так діяли не скрізь. На 42,6 відсотка виборчих дільниць Алчевського виборчого округу Луганської області голосів за СПУ практично не отримано взагалі. Не набагато кращі результати на території половини виборчих округів Львівської області.
Більш оптимістичними є результати виборів до місцевих рад. У обласних радах СПУ має 16 депутатських фракцій, замість двох за результатами виборів 2002 року. Більше 750 соціалістів обрано депутатами міських рад, втричі більше, ніж було раніше, тут створено 20 депутатських фракцій. До районних рад обрано більше двох з половиною тисяч соціалістів, до сільських і селищних - майже 16 тисяч. В районних радах створено 239 депутатських фракцій СПУ, в тому числі на Вінниччині - у 96,3 відсотка районних рад, на Сумщині - у 94,4 відсотка, на Хмельниччині, Черкащині, Чернігівщині - більше 90 відсотків.
Найбільш чисельними є фракції СПУ у Таращанській районній раді на Київщині - 25 депутатів, Ічнянській на Чернігівщині - 20 депутатів, Гусятинській на Тернопільщині - 17 депутатів, Лебединській та Сумщині - 18 депутатів, Білогірській на Хмельниччині - 16 депутатів.
Гірші справи в АР Крим та Луганській області, де в районних радах немає жодної фракції СПУ, а у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській областях їх лише по одній. Відсутні фракції СПУ в районних радах м. Києва.
Багато реґіональних партійних комітетів, виборчих штабів, маючи підтримку з Центру (редакційна передплата на газету "Товариш" - 958 тисяч примірників, майже 1 мільйон примірників додаткової передплати на газету "Сільські вісті", забезпечення випуску 27-ми реґіональних партійних газет загальним накладом понад 3,2 млн. примірників), виявили повну неспроможність донести правду про СПУ до кожного виборця. Редакції більшості реґіональних газет займалися лише передруком з центральних газет, не зуміли налагодити розміщення суспільно важливих матеріалів з місць. Через низьку якість Львівської обласної газети "Галицька правда" під час виборчого процесу було припинено її випуск.
Не справився зі своїми обов'язками Центральний виборчий штаб, в роботі якого перш за все не вистачало єдності, фактично не забезпечений був контроль за безумовним дотриманням схваленої Політрадою Концепції виборчої кампанії, за раціональним використанням матеріально-технічних та фінансових ресурсів.
Центральний виборчий штаб проігнорував пропозиції з місць про необхідність випуску і розповсюдження агітматеріалів.
Багато недоліків допущено при застосуванні технології соціальних комунікацій. Замість аналізу важливих для людей проблем, пошуку шляхів їх вирішення із залученням якомога більшої кількості виборців, широкої гласності, вишукувались можливості для надання соціальної допомоги, де СПУ не могла стати конкурентом партіям великого капіталу, втрачала свій імідж ідеологічної партії.
Невиправданим виявився курс на створення штабних структур паралельно з партійними комітетами. У більшості випадків між ними не було порозуміння, виникали чвари і суперечки на шкоду справі. Не знайшли спільної мови партійні комітети і виборчі штаби у Харківській, Дніпропетровській областях, у містах Луганську, Мелітополі, Ялті. У м. Хмельницькому не знайшли порозуміння між собою члени міського штабу.
Майже половина робочого часу керівників виборчих штабів використовувалась на складання щоденних письмових звітів, інших зайвих матеріалів. Замість того, щоб кожен соціаліст усвідомив необхідність знайти серед своїх знайомих і близьких 20 прихильників СПУ, в багатьох штабах за вказівкою ЦВШ почали складати списки таких прихильників з номерами паспортів і підписами, запровадили додаткову звітність.
У необхідній мірі не справлялася з поставленим завданням група контролю, створена ЦКК.
Негативний вплив на досягнуті результати у деяких реґіонах мали невдало складені списки кандидатів у депутати місцевих рад. До перших п'ятірок часом потрапляли маловідомі, некомпетентні особи, які не змогли провести жодної зустрічі з виборцями, виступити на радіо, телебаченні. Про невдало складені списки йшла мова на пленумах Полонського райкому партії Хмельницької області, Катеринопільського - Черкаської, Царичанського - Дніпропетровської, Шосткінського - Сумської області та ряді інших.
Не сприяли отриманню високих результатів безсистемні поїздки кандидатів у депутати Верховної Ради, народних депутатів, членів фракції СПУ. До багатьох реґіонів України так ніхто і не доїхав.
Помилкою Центрального виборчого штабу можна вважати відсутність належної уваги до членів дільничних комісій та спостерігачів від СПУ.
Не було забезпечено ефективного супроводу кампанії. Численні загальновідомі порушення виборчого законодавства через пасивність штабів та партійних комітетів так і не стали предметом судових розглядів, не стали застереженням проти проявів адмінресурсу та інших незаконних впливів.
В умовах, коли підрахунок голосів розтягнувся на 2-3 дні, а іноді й більше, виставити запланований результат у протоколах, при відсутності контролю, було дуже просто. Заколисані розмовами про чесні та прозорі вибори, обласні виборчі штаби у більшості випадків не змогли зібрати протоколи і провести паралельний підрахунок голосів. На Сході й на Заході виявлено застосування так званої "каруселі", майже 9 тисяч виборчих бюлетенів до Верховної Ради так і не попали у виборчі урни. На багатьох дільницях у протоколах зафіксовано стовідсоткове, і навіть більше, голосування, мало місце занесення результатів виборів по СПУ у графу іншим партіям - у 68-ми округах 20-ти областей України.
ХІІ з'їзд Соціалістичної партії України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Вважати, що виборча кампанія 2006 року виборчими штабами СПУ була організована невдало, що, незважаючи на високі результати в окремих областях, реґіонах, населених пунктах, не забезпечило вихід на запланований результат.
2. Відмовитись від практики створення виборчих штабів паралельно існуючим партійним комітетам на всіх рівнях. В наступних виборчих кампаніях відповідальність за хід виборчого процесу покласти винятково на партійні організації, комітети та бюро.
3. Зобов'язати обласні, міські, районні комітети СПУ вивчити роботу первинних партійних організацій, які отримали високі результати на виборах, а також причини провалу виборчої кампанії 2006 року на окремих виборчих дільницях, та вжити відповідні заходи організаційного та кадрового змісту.
4. В міськкомах, райкомах та первинних партійних організаціях СПУ до 1 січня 2007 року провести загальні партійні збори, присвячені аналізу невтішних результатів на виборах до Верховної Ради України. Відправити у відставку перших секретарів всіх рівнів, які внаслідок бездіяльності не подолали 3-відсотковий бар'єр на виборах на своїх дільницях.
5. Зосередити увагу обкомів, міськкомів, райкомів СПУ на необхідності системної, послідовної роботи з депутатськими фракціями, партійними групами у місцевих радах. Забезпечити ініціювання ними розгляду соціально значущих реґіональних проблем, пошук шляхів для їх вирішення, інформування виборців про їх діяльність. Налагодити прийом громадян депутатами місцевих рад від СПУ, вживати всі необхідні заходи для вирішення поставлених питань. Рекомендувати партійним організаціям обирати до складу партійних комітетів депутатів місцевих рад відповідного рівня, обраних від СПУ, а керівників фракцій членами бюро партійних комітетів та первинних парторганізацій.
6. Вважати одним із важливих напрямків постійної роботи партійних комітетів і організацій, особливо в міжвиборчий період, запровадження в повному обсязі технології соціальних комунікацій.
7. Політвиконкому, партійним комітетам усіх рівнів запровадити щомісячну звітність депутатів від СПУ, представників СПУ, делегованих партією до органів виконавчої влади всіх рівнів та місцевих органів влади, перед партійними комітетами та первинними партійними організаціями.
8. Зобов'язати реґіональні партійні комітети, партійні організації до 1 січня 2007 року створити фракції СПУ в місцевих радах усіх рівнів.
9. Щомісячно проводити навчання партійного активу на базі кращих міських, районних організацій, первинних осередків партії. Всіляко заохочувати добру роботу.
10. Контроль за виконанням постанови покласти на Політраду СПУ.
Голова СПУ Олександр МОРОЗ.
30 вересня 2006 року.
